Franz Ferdinand: "Стилі та жанри неважливі. Є хороша музика, а є погана"

Звезды / Интервью
Cosmo

Уже завтра, 13 червня, шотландський інді-рок гурт Franz Ferdinand дасть свій перший концерт в Україні. Напередодні виступу Костянтин Почтар поспілкувався з басистом групи Бобом Харді про новий альбом, синтезатори і чоловічу дружбу.

Станом на 2018 рік Franz Ferdinand  – вже легендарна група. Звідки мотивація продовжувати випускати нові альбоми?

Насправді я з кожним роком отримую все більше задоволення від студійної роботи, а цього відчуття цілком достатньо, аби продовжувати працювати.

Звучання нової платівки 'Always Ascending' дуже відрізняється від попередніх робіт. У 2009-му 'Tonight' здавався радикально іншим, але сьогодні різниця ще відчутніша. Це результат змін у складі, бажання не відставати від трендів чи щось інше?

Ми ніколи не гналися за трендами. Основна ідея 'Always Ascending' – по максимуму розкритись як “жива” група, що грає танцювальну музику. Ми довго гралися з колекцію синтезаторів Алекса, і це певною мірою вплинуло на нове звучання альбому. Узагалі, руйнувати вже звиклі музичні патерни, за якими ти звик працювати, дуже корисно. Ми вперше активно використали секвенсори – ти спочатку пишеш елетронну музику, а потім транспонуєш партії для гітар і клавіш. Дуже весела штука, скажу тобі! 

Чи мала вплив на новий альбом нещодавня колаборація групи зі Sparks?

Що стосується звучання, то ні, але сам підхід до запису безумовно зазнав змін. Матеріал для FFS писався кілька місяців, а потім ми дуже швидко все відрепетирували і так само швидко записали. Робота над “Always Ascending” відбулась за такою ж схемою. 

У процесі запису дебютного альбому у вас було відчуття, що ви створюєте щось революційне? Ти здогадувався, що платівка матиме колосальний вплив на таку кількість груп і, по суті, задасть нову моду у рок-музиці?

Так і ще раз так!

А чи є сьогодні відчуття, що рок-музика занепадає?

Стилі та жанри абсолютно неважливі. Є хороша музика, а є погана – ось що дійсно має значення. 

Твоя група вперше в Україні. Ціле покоління вже встигло вирости на вашій музиці, і тільки зараз ви доїхали до Києва. Чому так довго? Сумнівались, що тут люди люблять Franz Ferdinand?

Якщо чесно, я і сам не розумію, як так сталось. Вам треба присоромити нашого агента. Але добре, що нарешті ми граємо в Києві, і вся група вже в передчутті концерту.

Як ви долаєте негаразди в колективі? Наскільки важливо бути друзями, граючи в одній групі?

Дружба у колективі – це істотна річ, над якою постійно треба працювати. Як і будь-які тривалі стосунки, вона потребує уваги і певних зусиль. Мені здається, що в цьому ми точно стали кращими з роками.

Чи була у тебе “звичайна” робота до того, як ти став музикантом?

Ох, ким я тільки не був – і складав товари на полицях в супермаркеті, і працював у магазині відеопрокату, і посудомийником теж був. Якийсь час навіть працював садівником, а потім був кухарем аж до 2003 року.

Чи варто нам чекати на щось особливе на київському концерті? Чи ви граєте однакову програму протягом всього туру?

Можу лише сказати, що ми теж чекаємо від Києва щось особливе. 

Хочу на концерт!

Рейтинг / 0
2 5 2