Що таке медичний газлайтинг і як йому запобігти

Якщо ти коли-небудь приходила до лікаря з конкретною проблемою і відчувала, що твої симптоми применшують або взагалі ігнорують, швидше за все, ти стикалася з медичним газлайтингом. Ми поспілкувалися із чотирма експертами у сферах медицини, адвокації пацієнтів, клінічної медичної етики та соціології, щоб розібратися: що таке медичний газлайтинг, чому він виникає, як зрозуміти, що це відбувається саме з тобою, і що робити, щоб на прийомі у лікаря тебе дійсно почули.

Що таке медичний газлайтинг

Медичний газлайтинг — це ситуація, коли лікар ігнорує або применшує твої скарги та симптоми, залишаючи без чіткого діагнозу чи плану лікування, пояснює експертка з адвокації пацієнтів Ілана Жаклін. Часто лікар може сказати, що ти просто надто перестраховуєшся, або списати все на психічне здоров’я — наприклад, стрес чи тривожність. Інколи — відмовити у додаткових обстеженнях, бо «цей стан занадто рідкісний» чи «є пацієнти із серйознішими проблемами».

По суті, це той самий газлайтинг, який відомий у стосунках: тебе змушують почуватися «божевільною» та сумніватися у власному досвіді. «Медичний газлайтинг ставить під сумнів саму реальність і достовірність досвіду пацієнта, змушуючи його відчувати розгубленість, безнадію, фрустрацію та сумніви у собі», — пояснює доцентка кафедри медичної етики в Osteopathic Medicine College Девора Шапіро.

Чому відбувається медичний газлайтинг

Окрім браку досліджень на різних групах пацієнтів і впливу стереотипів, важливим фактором є сама система охорони здоров’я в багатьох країнах. Лікарі перебувають під тиском — змушені приймати значно більше пацієнтів, ніж реально можуть опрацювати за день. Через це їм часто бракує часу, уваги й ресурсів, аби кожному призначити достатньо аналізів і дати відчуття, що його чують, пояснює Ілана Жаклін.

Перевтома і постійний стрес також роблять людей більш схильними до упереджених рішень і помилок — лікарі тут не виняток. «Є величезний тиск, який змушує приймати рішення швидко і рухатися далі. Тому, якщо щось лишається незрозумілим або [лікар] не знає, який поставити діагноз, це може проявитися у формі газлайтингу замість простого “я не знаю”», — пояснює докторка Спенсер.

Важливо пам’ятати, що медичний газлайтинг не завжди є навмисним: «Навіть розумні та добросовісні лікарі можуть бути заручниками системи, у якій вони працюють», — додає вона.

Як зрозуміти, що лікар газлайтить тебе

Форми прояву можуть бути різними, але головні ознаки такі: від твоїх скарг відмахуються або пояснюють симптоми неправдоподібними причинами (наприклад, «це просто стрес»), каже Ілана Жаклін. Якщо ти починаєш сумніватися в собі й у власному відчутті тіла — час замислитися про пошук іншого спеціаліста, додає докторка Шапіро. Те саме стосується ситуацій, коли ти відчуваєш біль, а лікар ігнорує його.

Ще один red flag — небажання лікаря відповідати на твої запитання чи обговорювати скарги. Навіть якщо він не хоче призначати аналізи чи виписувати препарат, який ти просиш, мінімум, що має зробити, — пояснити чому. Якщо ж від тебе просто відмахуються чи змінюють тему, це явний сигнал, каже докторка Спенсер.

Якщо досвід спостереження у конкретного лікаря був невдалим, пам’ятай: спеціалістів багато. І хоча пошук може зайняти певний час, у результаті ти знайдеш того, хто справді поставиться до твоїх симптомів серйозно, нагадує докторка Шапіро.

Що робити, якщо лікар газлайтить тебе 

Як тільки ти відчуваєш газлайтинг, Жаклін радить зупинитися й нагадати собі про головну мету візиту. Спробуй відкласти образу чи роздратування і спокійно повідомити факти: що саме ти відчуваєш і чому прийшла на прийом. Здаватися байдужою чи замовкати у відповідь на газлайтинг — не вихід, бо так ти не отримаєш допомоги, якої заслуговуєш.

Варто прямо сказати лікарю, що ти відчуваєш себе непочутою, але водночас дати йому «кредит довіри». Повага у спілкуванні підвищує шанс на позитивний результат. «Відчувати, що твій голос ігнорують, надзвичайно стресово. Але зберігати повагу в розмові важливо. Пам’ятай: лікар теж людина, зі своїми настроями та викликами щоденного життя», — каже докторка Шапіро. Але якщо ситуація безнадійна — не бійся звернутися по другу думку.

Як знайти лікаря, який справді слухає

Перш за все — підготуйся. Жаклін радить подивитися відгуки пацієнтів онлайн: наприклад, у Google-відгуках приватних практик можна знайти багато корисного.

Ще один цінний ресурс — особисті рекомендації. Запитай у подруги чи родича з подібним досвідом, якому лікарю вони довіряють. Якщо в них був позитивний досвід, у тебе теж імовірність позитивного результату вища.

Коли обираєш нового спеціаліста, сприймай перший прийом як «побачення наосліп»: зверни увагу, чи він уважно відповідає на запитання, чи не поспішає випроводити тебе з кабінету, чи дозволяє ставити запитання онлайн. Якщо все навпаки — варто шукати іншого, каже Жаклін. Довіряй своїй інтуїції й не мовчи, якщо почуваєшся непочутою, додає докторка Шапіро.

Як зробити так, щоб тебе дійсно почули на прийомі

Існує багато стратегій самозахисту від медичного газлайтингу. Ось що радять експерти.

1. Озвуч свої скарги ще під час запису на прийом

Коли телефонуєш у клініку чи реєструєшся онлайн, варто одразу вказати, які питання хочеш обговорити — особливо якщо маєш результати аналізів чи свої записи. Це допоможе лікарю підготуватися і прийти на зустріч більш обізнаним, пояснює докторка Темплтон.

2. Почни прийом зі своїх запитань

Склади список запитань заздалегідь і назви причину візиту одразу, щойно лікар зайде до кабінету. Так ти задаси тон зустрічі й гарантовано отримаєш відповіді, навіть якщо у лікаря обмаль часу. Якщо дозволиш спеціалісту вести прийом повністю самостійно, є ризик, що на твої запитання залишиться тільки кілька хвилин наприкінці, пояснює докторка Спенсер.

3. Веди щоденник симптомів і бери його із собою

Якщо тебе турбують конкретні прояви, варто записувати їх у нотатки на телефоні чи в зошиті — із зазначенням дати та часу. Це допоможе тобі й лікарю помітити закономірності та зрозуміти можливу причину. До того ж це дає лікарю чіткіші дані, ніж загальне «останнім часом почуваюся кепсько», додає Спенсер.

4. Візьми із собою «групу підтримки»

Подруга, партнер чи хтось із родини можуть не лише стати моральною опорою, а й допомогти описати твої симптоми більш чітко. «Супровідник» може підтвердити твої відчуття, додати приклади поведінки чи проявів, які ти могла пропустити, і навіть вести нотатки під час прийому. Це дозволить тобі зосередитися на розмові й почуватися спокійніше, пояснює докторка Спенсер.

5. Запитай про подальший план

Якщо лікар не озвучує наступні кроки, не бійся спитати про них. Важливо пам’ятати: медичні терміни не завжди можна передбачити, особливо якщо чекаєш на результати аналізів, каже докторка Темплтон. Вона радить уточнити орієнтовні терміни, але залишатися гнучкою. Також добре дізнатися, яким чином найкраще ставити уточнювальні запитання — через медичний портал, телефон чи email. Це допоможе залишатися на зв’язку навіть тоді, коли наступні кроки ще не до кінця зрозумілі.

За матеріалами cosmopolitan.com