Краса крізь віки: як доглядали за собою українки в минулі століття

Врода українських жінок, подарована природою

Українські жінки завжди були, є і будуть сильними, сміливими, винахідливими й красивими. Сьогодні нас надихає приклад не лише наших сучасниць, тих неймовірних жінок і дівчат, з ким ми пліч-о-пліч розбудовуємо Україну, але й наших предків. Досвід попередніх поколінь — наша спадщина. У цьому матеріалі ми пропонуємо дізнатися, як у минулі століття українські жінки дбали про себе, адже для нашого народу завжди була важливою гармонія внутрішньої та зовнішньої краси. 

Купання і догляд за волоссям

Володимир Маковський, «Дівчинка-українка», 1880 рік

Здорове та густе волосся протягом усієї історії України вважалося однією з ключових рис жіночої вроди, і з літературних праць, архівних світлин та портретів ми знаємо, як незаміжні дівчата прикрашали коси квітами та стрічками, а от заміжні — уже забирали їх під хустку. 

Для купання, миття голови й ополіскування волосся українки готували відвари з квітів і трав, серед яких: любисток, мʼята, конюшина, чебрець, ромашка, кропива, звіробій і липа. Ці рослинні екстракти й понині активно використовуються в косметичній індустрії. Тепер завдяки сучасним дослідженням нам відомо, що ромашка і череда мають заспокійливі, регенеративні та протизапальні властивості, кропива зміцнює корені волосся, бореться з випадінням і перешкоджає появі лупи, а липа надає волоссю мʼякість і блиск. 

Аромат любистку вважався природним афродизіаком, що робило його особливо поширеним засобом для догляду. А гілочка мʼяти, яку дівчата іноді носили за пазухою, виконувала роль натуральних свіжих парфумів. 

Портрет дівчини, Київщина, Бориспільський район, початок ХХ століття

Джерело: етнографічна збірка «Древо»

Догляд за шкірою

Ілля Ріпин, «Українка біля тину», 1876 рік

Ознакою краси та здоровʼя вважалися чиста шкіра і природний румʼянець. Жінки вмивалися джерельною водою, зібраною в саду вранішньою росою і навіть парним або кислим молоком — ці продукти робили колір обличчя ніжним, а шкіру — пружною. У сучасних формулах косметичних продуктів ми нерідко зустрічаємо молочну кислоту в ролі мʼякого ексфоліанта, що вирівнює тон шкіри, і пробіотики, незамінні для нормалізації гідроліпідного балансу. 

Для очищення і тонізування шкіри застосовувалися рослинні відвари — наприклад, щоб усунути запалення і заспокоїти шкірний покрив, дівчата використовували витяжки з календули, звіробою і мати-й-мачухи, а для повсякденного догляду обирали ромашку, пелюстки троянди й шипшини, липовий цвіт. 

На сінокосі, початок XX століття, Полтавщина, Хорольський район

Джерело: етнографічна збірка «Древо»

Щоб підвищити пружність шкіри й запобігти появі зморщок, жінки періодично робили маски з таких інгредієнтів, як хлібний квас, олія, мед, трави, сезонні фрукти та овочі й кисломолочні продукти.  

Тепер ми маємо засоби з екстрактами й оліями з тих же продуктів, з яких наші предки самостійно виготовляли косметику. 

Важливо памʼятати, що при всій їхній корисності саме натуральні компоненти можуть бути найбільш алергенними, і саме тому краще віддавати перевагу промислово виготовленим засобам, що вже пройшли дерматологічні тестування, та вводити нові продукти в beauty-рутину поступово, щоб відстежувати реакції шкіри. Hand-crafted креми, маски та інші засоби, виготовлені з харчових продуктів та ефірних олій, потенційно можуть подразнювати шкіру, тож нині, коли ми вже не маємо необхідності готувати косметику самостійно, ліпше не проводити домашніх експериментів.

Гуцулка, 20-30 роки ХХ століття

Макіяж

Костянтин Маковський, «Волинянка», 1883 рік

Активний і явний макіяж тривалий час вважався неприйнятним в українському суспільстві та міг асоціюватися з «легковажністю» дівчини. Для того щоб злегка підкреслити природну вроду, жінки використовували сік вишні, калини й буряка, котрі наносили як тінт для губ і щічок. Вуглинкою підмальовували очі та брови, а жир слугував блиском і бальзамом для губ. Якщо ж дівчина хотіла приховати ластовиння, вона могла вибілювати щічки сметаною. 

Світлина С.І. Уманського, зроблена в Луганську на початку XX століття