13 книжок, які ми читатимемо цьогоріч: оприлюднено лонглист Міжнародної Букерівської премії — 2026
ФОТО: Instagram: @thebookerprizes, колаж: Катерина Серегова
опубліковано: 26 лютого 2026
Уяви, що ти тримаєш у руках карту, яка веде не до скарбів, а до найпотаємніших куточків людської душі. Від бразильських джунглів до засніжених албанських гір, від магії до суворої реальності війни — уже оприлюднено цьогорічний лонглист Міжнародної Букерівської премії, а отже, твій список «прочитати пізніше» стане на 13 книг довшим. І повір, кожна з них варта твоєї уваги.
Букерівська премія — це одна з найпрестижніших літературних нагород у світі. Її засновано ще в 1969 році, проте спочатку премію вручали лише авторам із країн Співдружності націй, Ірландії та Південної Африки. Але з 2014 року на неї може претендувати будь-який англомовний роман, опублікований у Великій Британії чи Ірландії. Переможець отримує не лише світове визнання, а й чек на £50 000: по £25 000 автору та перекладачу — знак того, що премія однаково цінує і літературний талант, і мистецтво перекладу.
Цьогорічне журі, яке обирало найкращі перекладені твори, очолює британська письменниця Наташа Браун, а до складу команди також увійшли Маркус дю Сотої — британський математик та професор Оксфорду, Софі Г’юз — перекладачка та літературна критикиня, Трой Онянґо — письменник і редактор, Ніланджана С. Рой — відома індійська романістка й колумністка. Усі вони разом відібрали зі 128 поданих творів ті, що цього року боротимуться за перемогу.
Наступним етапом стане оголошення шорт-листа із шести фіналістів, яке відбудеться 31 березня 2026 року, а ім’я переможця чи переможниці премії буде назване на урочистій церемонії в Лондоні 19 травня 2026 року.
«Чи це книжка для подарунка, чи для обговорення в книжковому клубі, чи для того, аби згаяти час, їдучи на роботу, — я впевнена, що серед цих тринадцяти кожен знайде свою», — каже Наташа Браун.
І додає, що, попри те що оригінальні видання цих книжок охоплюють чотири десятиліття, кожна історія звучить свіжо й новаторськи. Нижче ми підготували для тебе список із 13 книжок, які цьогоріч оцінило журі Міжнародної Букерівської премії.
1. «Тихі ночі в Тегерані» — «The Nights Are Quiet in Tehran» — Шида Базьяр (переклад з німецької — Рут Мартін).
2. «Ми зелені та тремтимо» — «We Are Green and Trembling» — Габріела Кабесон Камара (переклад з іспанської — Робін Меєрс).
3. «Солдат, якого пам’ятають» — «The Remembered Soldier» — Аньєт Даанє (переклад з нідерландської — Девід Маккей).
4. «Дезертири» — «The Deserters» — Матіас Енар (переклад із французької — Шарлотта Манделл).
5. «Невелика втіха» — «Small Comfort» — Іа Генберг (переклад зі шведської — Кіра Йозефссон).
6. «Та, що залишається» — «She Who Remains» — Рене Карабаш (переклад з болгарської — Ізідора Ангел).
7. «Гра світла» — «The Director» — Даніель Кельман (переклад з німецької — Росс Бенджамін).
8. «На Землі, як вона є» — «On Earth As It Is Beneath» — Ана Паула Мая (переклад з португальської — Падма Вішванатан).
9. «Герцог» — «The Duke» — Маттео Мельхіоре (переклад з італійської — Антонелла Летьєрі).
10. «Відьма» — «The Witch» — Марі Ндіай (переклад із французької — Джордан Стамп).
11. «Жінки без чоловіків» — «Women Without Men» — Шахрнуш Парсіпур (переклад з перської — Фарідун Фаррох).
12. «Воскове дитя» — «The Wax Child» — Ольга Равн (переклад з данської — Мартін Ейткен).
13. «Подорожній щоденник Тайваню» — «Taiwan Travelogue» — Ян Швандзи (переклад з китайської — Лін Кінг).
Варто згадати, що для частини учасників це вже не перша зустріч із премією. П’ять авторсько-перекладацьких дуетів раніше вже потрапляли до номінацій: Марі Ндіай та Джордан Стамп — у 2016 році, Матіас Енар і Шарлотта Манделл — у 2017-му, Даніель Кельман і Росс Бенджамін — у 2020-му, Ольга Равн і Мартін Ейткен — у 2021-му, а Іа Генберг і Кіра Йозефссон — у 2024 році. Для них це радше продовження історії з премією, ніж дебют.
Проте до лонглиста входять і книжки, які мали пройти тернистий шлях до міжнародного визнання. Наприклад, «Жінки без чоловіків» Шахрнуш Парсіпур була опублікована у 1989-му. Але минуло 37 років, перш ніж роман Парсіпур отримав визнання на рівні Міжнародної Букерівської премії. До речі, у 1980-х письменницю майже п’ять років утримували в іранській в’язниці, а сама книга й досі заборонена в Ірані.
А «Подорожній щоденник Тайваню» встиг отримати Національну книжкову премію США у 2024 році — тож незалежно від результатів відбору деякі з цих історій уже здобули статус переможців.
Світ обрав свої 13 історій року — і цей список став віддзеркаленням того, чим живе світова література сьогодні. Можливо, саме серед цих книжок — твоє наступне літературне захоплення.
Текст: Вікторія Скорик
