7 книжок, де оповідач водить нас за носа
АВТОР: Анастасія Якубишин
опубліковано: 13 серпня 2025
Ми звикли, що оповідач у книзі — надійний провідник, який допомагає розібратися в сюжеті. Він каже нам правду і нічого, крім правди, розповідає об’єктивну версію подій, і його словам можна вірити. Але так буває не завжди. Ми підготували добірку із семи книг, які змусять тебе не лише читати, а й розшифровувати, аналізувати та самостійно робити висновки: що є реальністю, а що — вигадкою, зручною оповідачу.
«Таємна історія», Донна Тартт
Роман розповідає історію Річарда Пайпена, який, отримавши стипендію, вступає до престижного коледжу у Вермонті. Там він приєднується до закритої групи студентів, що вивчають давньогрецьку мову під керівництвом загадкового й ексцентричного професора. Згодом їхні заняття виходять за межі академічного: група починає експериментувати з містичними ритуалами, які завершуються трагедією — убивством одного з учасників, Банні.
Історія починається з факту скоєння злочину, а далі розгортається як поступове занурення в події, що до нього призвели. Оповідач — сам Річард, безпосередній учасник подій, і це ставить під сумнів об’єктивність розповіді.
«Загублена», Ґіліян Флінн
У день п’ятої річниці весілля Нік повертається додому й виявляє, що його дружина Емі зникла. У будинку — сліди боротьби, а в щоденнику Емі — записи, які змальовують зовсім інший шлюб, аніж той, що пам’ятає Нік. Ми читаємо цю історію двома голосами — тихим, але нервовим голосом Ніка та ніжним, але настороженим голосом Емі. І жодному не можна довіряти беззастережно. Що далі заглиблюєшся у книгу, то чіткіше розумієш: у цій грі виграє не той, хто говорить правду, а той, хто вміє зробити свою версію правдоподібнішою.
«Буремна вись», Емілі Джейн Бронте
Історія «Буремної висі» подається через двох оповідачів — орендаря маєтку Локвуда та економку Неллі Дін. Зацікавлений дивною поведінкою господаря, Гіткліффа, Локвуд просить Неллі розповісти його минуле. Її версія — це історія трагічного кохання між Кетрін Ерншоу та приймаком Гіткліффом, чия пристрасть зруйнувала не одне життя. Але обидва оповідачі — упереджені, і з кожною сторінкою дедалі менше віриш у повну правдивість їхніх слів.
«Ловець у житі», Джером Д. Селінджер
Це історія трьох днів із життя шістнадцятирічного Голдена Колфілда після його виключення зі школи. Блукаючи вулицями Нью-Йорка, він зустрічає випадкових людей, веде довгі розмови з таксистами, згадує померлого брата і мріє про світ без фальші. Голден сам веде оповідь — суб’єктивну, емоційну, сповнену перебільшень, суперечностей і різких суджень. Це не просто історія підлітка, а спроба зрозуміти, чому так складно залишатися щирим у світі, де всі щось вдають.
«Спокута», Ієн Мак’юен
Події роману починаються в 1935 році в англійському маєтку. Тринадцятирічна Бріоні Талліс, захоплена письменниця-початківка, стає свідком ситуації, яку хибно тлумачить. Її помилкові висновки призводять до звинувачення Роббі, слуги й коханого її сестри, у злочині, якого він не скоював. Цей вчинок назавжди змінює долі трьох людей — і ставить під сумнів саму можливість спокути.
«Ми були брехунами», Е. Локгарт
Щоліта на приватному острові збирається заможна родина Сінклерів. Усе довкола здається бездоганним: будинки, одяг, посмішки. Каденс, онука власника, колись була частиною цієї ідеальної картини. Але після загадкового інциденту її пам’ять розбита на фрагменти — вона бачить лише уламки минулого. Повернувшись на острів, Каденс намагається зібрати пазл: запахи, слова, погляди — кожна дрібниця відкриває частину правди. І що ближче вона до неї, то моторошнішим постає те, що сталося насправді.
«Заводний апельсин», Ентоні Берджесс
Дія роману розгортається у футуристичній Британії. П’ятнадцятирічний Алекс очолює банду підлітків, що скоюють жорстокі злочини. Після одного з них він потрапляє до в’язниці й погоджується на експериментальне «лікування» від насильства. Оповідач — сам Алекс, харизматичний, цинічний і небезпечний. Його голос — це суміш підліткового жаргону, маніпуляцій і самовиправдань, тож довіряти йому — ризиковано.