10 найцікавіших фільмів з програми Одеського кінофестивалю — 2026

27 серпня у Києві розпочнеться Одеський міжнародний кінофестиваль, що триватиме до 4 вересня. Його фінальна програма вже опублікована на офіційному сайті, тож сьогодні пропонуємо ознайомитися з нею разом.

Традиційно Одеський фестиваль кіно, який з міркувань безпеки четвертий рік поспіль проводитимуть у Києві, включає покази стрічок Національної та Міжнародної конкурсних програм, а також «Гала-прем’єри» та спецпокази. Серед останніх цьогоріч — «Жінки у війську: 8 років видимості», ретроспектива Сергія Буковського та Focus on Georgia. Загалом у межах ОМКФ 2026 року буде представлено 40 фільмів конкурсної програми, щонайменше 12 фільмів у межах позаконкурсних секцій та кілька документальних і серіальних проєктів у співпраці з рухом Veteranka.

Така кількість нових і вже відомих картин захоплює та водночас може дещо спантеличити. Тому, щоб тримати руку на пульсі головних подій української кіногалузі й не загубитися в лабіринті кіномистецтва, радимо знайомитися з програмою поступово. Наприклад, розпочати з перегляду 10 найцікавіших фільмів, які ми зібрали для тебе.

«Мрія Кіри», реж. Денис Колесніков (Україна, 2026)

Кіра готується емігрувати з України, однак перед від’їздом змушена переосмислити власне відчуття дому. Її стосунки з молодшою сестрою, музика та особисті відкриття поступово перетворюють підготовку до еміграції на внутрішню подорож. А початок великої війни назавжди змінює її життя і ставить перед героїнею питання про те, де і з ким вона насправді хоче бути.

Національна конкурсна програма, ігровий фільм

«Гірник», реж. Микола Бут (Україна, 2026)

Документальна стрічка показує евакуацію цивільних із прифронтових територій очима волонтера, який намагається вивезти людей з-під постійних обстрілів. Однак погоджуються залишити свої домівки далеко не всі: хтось не хоче покидати рідний дім, хтось мусить доглядати за близькими, а хтось просто не вірить, що в іншому місці буде краще. Фільм ставить непросте питання: чому люди залишаються там, де щодня існує небезпека?

Національна конкурсна програма, документальний фільм

«Весілля», реж. Анджей Вайда (Польща, 1972)

Екранізація однойменної п’єси Станіслава Виспянського переносить глядача на весілля краківського інтелігента та селянської дівчини. За одним столом зустрічаються представники міста й села, чиї погляди, образи та політичні переконання поступово виходять назовні під час бурхливої гулянки. Упродовж ночі реальних гостей починають відвідувати привиди та постаті з польської історії — вони уособлюють колективні страхи, комплекси й нездійснені мрії суспільства. Весільна ніч зрештою перетворюється на символічну історію про прагнення Польщі до незалежності та нездатність різних суспільних груп об’єднатися заради спільної мети.

Спеціальна програма, ігровий фільм

«Ліс», реж. Йоанна Застружна (Польща, 2025)

Утомлений від життя Мрук вирушає крізь Ліс, залишаючи звичний світ позаду й опиняючись у химерному царстві снів. Там він зустрічає дівчину, яка стає його супутницею, однак, ким вона є насправді — провідницею, уособленням бажання чи частиною цього дивного світу, залишається загадкою. У реальності, де коні пожирають жінок, а равлик визначає темп існування, подорож Мрука перетворюється на сюрреалістичну розповідь про вибір і його наслідки.

Спеціальна програма, ігровий фільм

«Справа артиста. Сергій Лифар», реж. Марія Головацька (Україна, 2025)

Документальний фільм досліджує життя та творчий шлях Сергія Лифаря — уродженця Києва, який став однією з найвідоміших постатей світового балету. У центрі стрічки — суперечливий період його життя в окупованому Парижі: Лифар залишився у місті після приходу нацистів і продовжував працювати в Паризькій опері, через що згодом виникли звинувачення у можливій співпраці з окупантами. Автори намагаються розібратися в його політичному виборі, а також простежити, як революція, українське походження та освіта вплинули на формування особистості й поглядів митця.

Спеціальна програма, документальний фільм

«Невдячні створіння», реж. Ольмо Омерзу (Словенія, Чехія, Польща, Франція, Словаччина, Хорватія, 2025)

Девід вирушає з двома дітьми на Адріатику, сподіваючись хоча б на час відпочинку відновити стосунки в родині, яка переживає кризу. Його 17-річна донька Клара має розлад харчової поведінки, але закоханість у місцевого хлопця Дениса несподівано допомагає їй повернути апетит. Та романтична історія швидко набуває тривожного повороту, коли Дениса звинувачують у вбивстві. Родина повертається додому, а стан Клари погіршується настільки, що вона опиняється в лікарні. Відтепер її батькам, попри всі особисті конфлікти, доводиться об’єднатися заради порятунку доньки.

Міжнародна конкурсна програма, ігровий фільм

«Як вдома», реж. Ґабор Голтаї (Угорщина, 2025)

Самотню Ріту викрадають і привозять до квартири родини Арпадів. Там жінка дізнається, що її викрадачі переконані: вона — не Ріта, а Сільві, їхня донька, яка багато років тому зникла з дому. Розуміючи, що спроба втечі може коштувати їй життя, Ріта змушена прийняти чужу особистість і вивчати правила сім’ї, яку тепер має називати своєю. Однак що довше вона грає роль зниклої Сільві, то більше дізнається про темні таємниці цієї родини й усвідомлює, наскільки небезпечною стала її ситуація.

Міжнародна конкурсна програма, ігровий фільм

«Королівство Картлі» / The Kartli Kingdom, реж. Тамар Каландадзе, Жюльєн Пебрель (Франція, Грузія, 2025)

Назва «Картлі» відсилає не лише до давнього грузинського царства, а й до колишнього санаторію у Тбілісі, який після війни в Абхазії 1990-х років став прихистком для сотень вимушених переселенців. Спочатку мешканці вірили, що залишаться тут ненадовго, але минуло вже понад 30 років, а будівля поступово руйнується. Через особисті історії мешканців, домашні відео зі свят і спогади про минуле документальна стрічка розповідає про вимушене переселення, втрату дому, травму та спробу створити нове життя там, де тимчасовий прихисток перетворився на постійну домівку.

Спецпрограма Focus on Georgia, документальний фільм

«Куба і Аляска», реж. Єгор Трояновський (Україна, Бельгія, Франція, 2025)

Куба та Аляска — позивні Юлії Сидорової та Олександри Лисицької, двох найкращих подруг і військовослужбовиць-парамедикинь, які працюють на передовій. Камери, встановлені на їхньому спорядженні, дають змогу побачити їхню щоденну роботу — порятунок поранених, небезпечні виїзди та життя між бойовими завданнями. Водночас фільм розповідає не лише про фронт, а й про дружбу двох жінок, їхній гумор і взаємну підтримку. Чим довше вони залишаються на війні, тим сильніше віддаляються від друзів, родини та життя, яке мали до повномасштабного вторгнення.

Спецпрограма «Жінки у війську: 8 років видимості» спільно з рухом VETERANKA

«Вона», реж. Тетяна Станєва (Україна, 2026)

Документальна стрічка-спостереження, над якою Тетяна Станєва працювала близько чотирьох років, розповідає про трьох жінок — Ольгу, Олену та Ніну, чиї чоловіки служать у 88-му окремому батальйоні морської піхоти. Після початку повномасштабної війни їх об’єднує Болград, де вони займаються волонтерством, підтримують одна одну та вчаться жити в постійному очікуванні звісток із фронту.

Камера протягом кількох років фіксує, як змінюються їхні стосунки, родини та самі героїні: надія на швидке завершення війни поступово поступається місцем виснажливому очікуванню, а зустрічі та телефонні дзвінки набувають особливої цінності. Поряд з історіями трьох жінок фільм показує й досвід їхніх чоловіків-військовослужбовців, а також втрати та інші випробування, які приносить війна. У центрі стрічки — любов, що допомагає вистояти навіть тоді, коли страх, невизначеність і відстань стають частиною повсякденного життя.

Гала-прем’єра, документальний фільм