6 найцікавіших стрічок сучасного французького кінематографу

Коли важко визначитися з фільмом для вечірнього перегляду, найкраще рішення — звернутися до класики. Та якщо класика за десятки переглядів уже вивчена «до дірок», варто перейти до чогось свіжого й досі не баченого. Наприклад, до сучасного французького кінематографу, що зберігає добре знайомий шарм і поєднує його з тверезим поглядом на проблеми сучасної людини. Трохи іронічне, естетичне, дещо сумне, часом химерне й дуже чуттєве французьке кіно — ідеальний вибір для твого наступного вечора з попкорном.

«Перетин часів» (La Venue de l’avenir, 2025)

Французька комедійна драма Седріка Клапіша починається з несподіваної спадщини: тридцять осіб дізнаються, що отримають у власність старий будинок, а четверо далеких кузенів вирушають оглянути його. Серед забутих речей вони знаходять сліди життя Адель — своєї родички, яка 1895 року залишила Нормандію та переїхала до Парижу. Відкриваючи її історію, герої занурюються в епоху народження фотографії та розквіту імпресіонізму, коли мистецтво й саме уявлення про сучасний світ стрімко змінювалися. Подорож між минулим і сьогоденням допомагає їм переосмислити власні цінності, родинні зв’язки та погляди на майбутнє. 

«Оголена муза П’єра Боннара» (Bonnard, Pierre et Marthe, 2023)

Біографічна драма Мартена Прово розповідає про французького художника П’єра Боннара та Марту де Меліньї — жінку, яка стала його супутницею життя й однією з головних муз. Їхні стосунки розпочинаються наприкінці XIX століття й перетворюються на багаторічну історію кохання, творчого натхнення, ревнощів і болісних суперечностей. Поки Боннар створює картини, сповнені світла, насичених барв і домашніх сцен, його особисте життя ускладнюється через появу інших жінок, зокрема Рене Моншати. У виконанні Вінсента Макеня та Сесіль де Франс герої постають людьми, чия глибока прив’язаність одне до одного не позбавляє їхні стосунків драматизму й суперечностей. 

«Балконетки» (Les Femmes au balcon, 2024)

У розпеченому літньою спекою Марселі три сусідки — письменниця Ніколь, вебкам-модель Рубі та акторка Еліз — проводять час на спільному балконі, спостерігаючи за життям сусідів і фантазуючи про загадкового фотографа з будинку навпроти. Звичайний вечір у його квартирі несподівано перетворюється на криваву історію, яка змушує жінок діяти разом і шукати вихід з небезпечної ситуації. Режисерка Ноемі Мерлан поєднує чорну комедію, горор і фантастичні елементи, досліджуючи жіночу дружбу, сексуальність, насильство та прагнення свободи. Стрічка, створена за участю Селін Сьямми у написанні сценарію, вирізняється провокативним гумором і сюрреалістичним поглядом на те, як жінки відвойовують право розпоряджатися власним життям. 

«Пан або пропав» (Classe moyenne, 2025)

Двадцятип’ятирічний Меді приїжджає на літні канікули до розкішної вілли на півдні Франції, де відпочиває родина його дівчини Гаранс. Та безтурботна відпустка швидко перетворюється на конфлікт між заможними власниками будинку та подружжям, яке доглядає за маєтком, адже суперечка розгортається навколо 150 тисяч євро. Меді, який походить із простої родини, намагається виступити посередником і примирити сторони, проте його втручання лише загострює ситуацію та виявляє справжні мотиви кожного учасника. У комедії Антоні Кордьє літній відпочинок стає сатирою на класову нерівність, жадібність і лицемірство, а кожне нове рішення героїв змушує замислитися, чим вони готові пожертвувати заради грошей. 

«Книга рішень» (Le Livre des solutions, 2023)

Марку Беккеру, ексцентричному кінорежисерові, загрожує втрата власного фільму, адже продюсери незадоволені результатом монтажу й хочуть забрати проєкт під свій контроль. Не бажаючи відмовлятися від творчої свободи, Марк тікає разом з командою до будинку своєї тітки Деніз у французькому регіоні Севенни, сподіваючись самостійно завершити роботу. Однак замість того, щоб зосередитися на фільмі, він генерує безліч нових ідей, потрапляє в кумедні ситуації та починає писати власну «Книгу рішень» — збірник порад, які нібито мають допомогти йому впоратися з усіма проблемами. Режисер Мішель Гондрі створив частково автобіографічну історію про творчий хаос, перфекціонізм і труднощі роботи над мистецьким проєктом, а П’єр Ніне зіграв головного героя, у якому комічність поєднується з емоційною вразливістю. 

«НаркоМАМА» (La Daronne, 2020)

Патанс Портфе, досвідчена перекладачка з арабської мови, працює з телефонними прослуховуваннями для паризького поліцейського підрозділу боротьби з наркотиками, але її зарплати ледве вистачає на повсякденні витрати та догляд за літньою матір’ю. Під час одного з розслідувань вона дізнається, що серед підозрюваних є син жінки, яка піклується про її матір, і вирішує допомогти йому уникнути арешту. Так Патанс опиняється в центрі великої наркоторгівлі, використовуючи професійні знання, щоб побудувати власну кримінальну імперію та отримати прізвисько НаркоМАМА.