«Кримінальне чтиво», «Венздей» та інші: 5 фільмів і серіалів з культовими танцювальними сценами

Забудь про нудні діалоги та передбачувані повороти — сьогодні ми говоримо про справжню магію руху, яка змушує екран пульсувати в ритмі пристрасті, відчаю чи чистого божевілля!

У цій добірці ми розповімо тобі про фільми та серіали, де герої не просто рухаються під музику, а справді запалюють танцпол. Це не обов’язково про професійні балетні па, а більше — про ті моменти, коли персонажі, здавалося б, далекі від танців, раптом виявляють приховані таланти, вражають своєю незграбністю або просто настільки віддаються ритму, що заворожують нас своєю щирістю.

«Кримінальне чтиво»

У добірці найяскравіших танцювальних сцен неможливо оминути культовий фільм «Кримінальне чтиво» від геніального Квентіна Тарантіно. Ця стрічка, що вийшла на екрани тридцять років тому, не просто змінила уявлення про кіно, а стала феноменом, визначивши цілу епоху. І однією з її найвпізнаваніших і найобговорюваніших частин є, безперечно, легендарна танцювальна сцена з Вінсентом Вегою (Джон Траволта) та Мією Воллес (Ума Турман) у барі Jack Rabbit Slim’s. Цей епізод — не просто розвага, а справжній мікрокосм фільму, що вміщує в собі його дух і культурний вплив.

Ця сцена, де герої виконують твіст під пісню Чака Беррі You Never Can Tell, стала символом кінематографічної свободи та непередбачуваності. Вона не тільки вкотре продемонструвала танцювальний талант Джона Траволти, який уже мав досвід у «Лихоманці суботнього вечора» та «Бріоліні», але й створила неймовірно стильну та незабутню картинку. Натомість Ума Турман була зовсім не впевнена у своїх танцювальних здібностях, але, на контрасті з Траволтою, її природна незграбність у танці лише додала сцені шарму та реалістичності.

Культовість цієї сцени полягає не лише в її візуальній естетиці та енергії, а й у тому, як вона відображає хаотичний і водночас захопливий світ «Кримінального чтива». Цей епізод фільму є яскравим прикладом того, як Тарантіно використовує попкультурні відсилання, щоб створити щось абсолютно нове й оригінальне.

«Вовк з Волл-Стріт»

Епічна комедійна драма Мартіна Скорсезе є яскравим і шокуючим відображенням розкішного та безпринципного життя біржових маклерів 1990-х. Фільм, знятий на основі реальної історії Джордана Белфорта, дозволив Леонардо Ді Капріо зіграти одну з найяскравіших ролей у своїй кар’єрі. А також подарувати світові культову танцювальну кіносцену: весільний танець Джордана Белфорта.

Весілля Джордана — це справжнє свято надмірності та багатства, що ідеально відображає стиль життя головного героя. В епізоді лунає багато відомих пісень — включно з Pretty Thing Бо Діддлі, під яку й відбувається основний «перформанс». Хаотичний брейк-данс у виконанні Лео — це не про грацію чи витонченість; це про безмежну впевненість у собі та невгамовну енергію, котрі є невіддільною частиною характеру Джордана Белфорта.

Ця сцена вважається культовою не тільки через блискучу гру Ді Капріо, а й через те, як вона глибоко розкриває характер персонажа. Танець Джордана — це просто уособлення його сутності. Скорсезе використовує цей епізод, щоб показати не лише зовнішній блиск та розгульність, але й безрозсудність та нестримність героя, що зрештою призведе його до краху. 

«Дедпул і Росомаха»

Торішній блокбастер Marvel «Дедпул і Росомаха» (2024) зібрав рекордну касу в $1,34 млрд, а ще повернув у лідери прослуховувань хіт 1990-х: пісню Bye, Bye, Bye гурту *NSYNC, під яку танцює Дедпул у титрах, що відкривають фільм.

Хоча Раян Рейнольдс відомий тим, що сам виконує більшість трюків у своїх фільмах, у цій вже культовій танцювальній сцені в костюмі Дедпула ми бачимо не його, а професійного танцюриста Ніка Полі. Нік пройшов великий кастинг на цю роль і після виходу фільму буквально прокинувся знаменитим, навіть почавши проводити окремі майстер-класи, присвячені саме «танцю Дедпула».

Ця танцювальна сцена — не просто кумедний епізод, а відображення всього духу «Дедпула»: самоіронія, абсурдний гумор та повне руйнування четвертої стіни. Дедпул, як завжди, робить усе по-своєму, і навіть танець для нього — це спосіб виразити свою унікальну особистість, повну хаосу та непередбачуваності.

До речі, під час фільмування цієї сцени були використані елементи оригінальної хореографії Дарріна Генсона — танцюриста, який поставив танець для кліпу Bye, Bye, Bye, за що 2000 року отримав премію MTV Video Music Award за найкращу хореографію. Дивись — і порівнюй!

«Венздей»

Танець, який буквально підірвав Інтернет і став культурним феноменом, на балу академії «Невермор» виконала Венздей Аддамс (Дженна Ортеґа) із серіалу Тіма Бертона «Венздей».

У цій незабутній сцені Венздей у своєму готичному вбранні виконує химерний і водночас захопливий танець під пісню Goo Goo Muck гурту The Cramps 1981 року. Цей панк-трек пережив справжній ренесанс після появи в серіалі. До речі, Дженна Ортеґа сама поставила хореографію цього танцю. І її унікальні, дещо незграбні, але гіпнотичні рухи ідеально передали похмуру і водночас чарівну натуру Венздей.

Цікаво, що у TikTok цей танок завірусився під зовсім іншу пісню — Bloody Mary Леді Гаги. Відео, де шанувальники відтворюють танець Венздей під прискорену версію цього треку, заполонили соцмережі, змушуючи багатьох повірити, що саме пісня Гаги звучала у серіалі. Проте оригінальним супроводом залишається Goo Goo Muck. Цей вірусний успіх доводить, наскільки потужним може бути вплив лише однієї танцювальної сцени. І можливо, на нас чекає ще один іконічний танець: адже 6 серпня на Netflix відбудеться прем’єра другого сезону «Венздей». Тож готуймося до нових дивацтв і, ймовірно, чергового вірусного хіта!

«Життя Чака»

Завершуємо нашу добірку фільмів, де герої запалюють танцпол, кіноновинкою «Життя Чака» за однойменним оповіданням Стівена Кінга. Цей фільм, режисером якого став Майк Фленаган (відомий своїми екранізаціями Кінга «Гра Джеральда» та «Доктор Сон», а також поточною роботою над серіальним втіленням «Темної вежі»), є черговим доказом того, що Стівен Кінг не лише король жахів, а й майстер глибоких гуманістичних історій.

Сюжет розгортається навколо звичайного бухгалтера Чака Кранца, чиє життя йде своєю чергою, аж поки його ім’я раптово не стає відомим на все місто: привітання на честь Чака з’являються буквально скрізь — на банерах, у радіоефірі, в Інтернеті, на стінах і вікнах будинків. Ніхто не знає, хто такий Чак, але подейкують: якщо він помре, разом з ним загине увесь світ… Історія у фільмі розвивається у зворотному порядку: ми знайомимось із Чаком (Том Гіддлстон) у 39 років, а далі бачимо його юність, а потім і дитинство. Ми проходимо разом з ним його життєвий шлях і спостерігаємо, як певні рішення, слова, люди та події впливають на формування та становлення особистості.

Одним з кульмінаційних моментів стрічки, що якнайкраще візуалізує її життєствердний меседж, є спонтанний і шалений танець героя Тома Гіддлстона на вулиці. За словами актора, під час знімання цієї сцени, де його герой раптом пригадує, яким вправним танцюристом був колись, він буквально пропалив дірки в черевиках.

«Я танцював на розпеченому асфальті в Алабамі, а коли ми закінчили, крізь підошви було видно мої шкарпетки», — каже Том.

«Життю Чака» критики вже пророкують статус нової класики за Стівеном Кінгом. Утім, можливо, на нас на додачу чекає ще й нова класика танцювальних сцен у кіно. А побачити фільм в Україні на великих екранах можна буде вже із 17 липня.