Очі, в яких тоне Голлівуд: 7 найкращих ролей Аманди Сейфрід

Аманда Сейфрід — це той рідкісний випадок у Голлівуді, коли зовнішність «порцелянової ляльки» лише підсилює внутрішню сталеву міцність акторського таланту. Феномен цієї акторки полягає у дивовижній прозорості емоцій: Аманді не потрібно зайвих слів чи експресивних жестів, щоб передати весь спектр переживань — від глибокої вразливості до крижаного розрахунку. Величезні, виразні очі стали візитівкою акторки, але саме здатність наповнювати їх змістом перетворила Сейфрід із чергової «дівчини по сусідству» на одну з найзатребуваніших актрис сучасності.

Її шлях був не миттєвим злетом, а скоріше витонченою стратегією. Почавши з другорядних, але незабутніх ролей у молодіжних хітах, Аманда поступово довела, що її діапазон не має меж. Вона однаково органічна і в легковажному мюзиклі на сонячному узбережжі Греції, і в похмурих психологічних трилерах. Світове визнання, закріплене преміями «Золотий глобус» та «Еммі» за роль стартаперки-шахрайки Елізабет Голмс у знятому на основі реальної історії компанії Theranos мінісеріалі «Вибула» (2022), остаточно стерло будь-які сумніви щодо Сейфрід: перед нами велика акторка, яка не боїться ризикувати та змінювати амплуа.

Сьогодні ми спостерігаємо за новим витком її кар’єри — переходом до складних, темних образів, що лише підтверджує: Аманда Сейфрід вміє дорослішати разом зі своїм глядачем, щоразу залишаючись непередбачуваною. Ми зібрали сім стрічок, які найкраще ілюструють цю дивовижну трансформацію — від сонячного світла до глибокої тіні.

«Мамма Міа!»

«Мамма Міа!» — справжній сонячний сплеск радості, який у 2008 році нагадав усьому світові про силу безтурботності та магію музики АВВА. Екранізація однойменного культового мюзиклу, майстерно виконана британською режисеркою Філідою Ллойд, стала для Аманди Сейфрід справжнім «золотим квитком» до вищої ліги Голлівуду.

Сюжет розгортається на мальовничому грецькому острові, де юна Софі (Сейфрід) напередодні свого весілля вирішує за будь-яку ціну розгадати таємницю власного походження. Знайшовши старий щоденник матері, екстравагантної Донни у виконанні неперевершеної Меріл Стріп, дівчина таємно запрошує на свято трьох можливих кандидатів на роль свого батька (Пірс Броснан, Колін Ферт та Стеллан Скашґорд). І те, що починається як авантюрна витівка, перетворюється на зворушливий і дотепний карнавал під легендарні ритми гурту ABBA.

Роль Софі стала для Аманди моментом істини: саме тут більшість глядачів уперше оцінили не лише її акторську органіку, а й кришталево чистий голос. Мало хто знає, що Сейфрід, яка з дитинства займалася оперним вокалом, виконувала всі вокальні партії самостійно, відмовившись від допомоги дублерів, що додало її образу особливої щирості та глибини. Молодій акторці вдалося стати справжнім емоційним центром фільму: юна, щира та сповнена надії, її Софі уособлює мрію про ідеальну родину. Навіть сьогодні, переглядаючи кадри, де Аманда біжить берегом моря у блакитній сукні, неможливо не піддатися її магнетизму — саме тут народилася зірка, яка здатна сяяти яскравіше за середземноморське сонце.

«Хлоя»

Якщо стрічка «Мамма Міа!» була яскравим полуднем, то «Хлоя» канадського режисера Атома Егояна — це оксамитова ніч, сповнена небезпечних тіней та психологічних лабіринтів. Фільм є майстерним ремейком французької драми «Наталі» (2003), проте в голлівудській інтерпретації історія набула значно гострішого еротичного присмаку. Сюжет розгортається навколо успішної лікарки Кетрін (Джуліанна Мур), яка починає підозрювати свого чоловіка Девіда (Ліам Нісон) у зраді. Прагнучи дізнатися правду, вона наймає юну ескортницю Хлою, щоб та спробувала спокусити Девіда й розповіла про результати. Але гра йде не так, як планувалося, і Кетрін сама потрапляє під чари Хлої…

Для Аманди Сейфрід роль Хлої стала справжнім професійним викликом та маніфестом її творчого дорослішання. Вона постає в образі тендітної, майже ефірної німфи, чия невинна зовнішність приховує руйнівну силу та глибоку психологічну травму. Аманда блискуче впоралася зі складним завданням — бути одночасно об’єктом бажання та небезпечною маніпуляторкою. Її дует із Джуліанною Мур виявився настільки напруженим та інтимним, що критики назвали його одним з найсильніших жіночих тандемів десятиліття. Цікаво, що на роль Хлої розглядалося багато іменитих акторок, проте режисер обрав саме Аманду за її «інопланетний» погляд, здатний миттєво змінюватися від наївного до крижаного.

«Служниця»

Цього року Аманда Сейфрід знову підтвердила свій статус королеви психологічного саспенсу, зігравши у довгоочікуваній екранізації світового бестселера Фріди Мак-Фадден «Служниця», знятій режисером Полом Фігом. Історія занурює нас у герметичний світ розкішного маєтку Вінчестерів, де за бездоганними фасадами ховається справжнє пекло. Аманда приміряє на себе роль вишуканої, але вкрай емоційно нестабільної господині маєтку, Ніни Вінчестер, яка наймає нову покоївку Міллі (у виконанні Сідні Свіні). Те, що починається як соціальна драма про стосунки господині та прислуги, швидко перетворюється на небезпечну гру з еротичним підтекстом (за нього відповідає Ендрю, красунчик-чоловік Ніни, якого зіграв Брендон Скленар), де межа між жертвою та маніпулятором розмивається до невпізнаваності.

Для Аманди роль Ніни Вінчестер стала ідеальним майданчиком для демонстрації її фірмової «подвійності». Вона майстерно балансує між образами холодної світської леді та жінки, що перебуває на межі нервового зриву, тримаючи глядача в напрузі кожним рухом брів чи випадковою посмішкою. Екранна дуель між Сейфрід та Свіні стала справжньою окрасою фільму: Аманда в ролі «старшої» наставниці-антагоністки демонструє неймовірний рівень акторського домінування. Цікаво, що сама актриса в інтерв’ю зізнавалася, що роль Ніни привабила її саме своєю неоднозначністю — це не просто образ «багатої дружини», а складна психологічна головоломка, яку глядачеві доводиться розгадувати разом з Міллі. Це перевтілення Сейфрід ще раз доводить: ніхто в Голлівуді не вміє носити маску благопристойності так витончено й водночас загрозливо, як вона.

А побачити «Служницю» на великому екрані в українському прокаті ми можемо вже з 1 січня.

«Заповіт Енн Лі»

Цьогоріч Сейфрід знялася у ще одному фільмі-події, прем’єра якого відбулася в основному конкурсі 82-го Венеційського кінофестивалю, де «Заповіт Енн Лі» змагався за «Золотого лева», а сама Аманда за свою гру вже отримала номінації на премії «Золотий глобус» та Critics Choice Awards. Режисерка Мона Фастволд створила потужну музичну драму про жінку, чиї радикальні ідеї випередили свій час на століття. Події розгортаються у XVIII сторіччі в Англії та Америці. Сейфрід втілює образ Енн Лі — харизматичної засновниці релігійної секти шейкерів. Її героїня, що пройшла крізь біль особистих втрат, будує утопічну спільноту, в основу якої покладено ідеї гендерної рівності та екстатичної відданості, через що послідовники починають бачити в ній «жіноче втілення Христа».

Для Аманди ця роль стала справжнім бенефісом, де вона змогла об’єднати свій музичний талант із неймовірним драматичним напруженням. Сценарій, над яким працював номінант на премію «Оскар» Бреді Корбет, вимагав від акторки максимальної емоційної віддачі: її Енн Лі — це водночас тендітна жінка та незламна лідерка, яка веде своїх послідовників крізь переслідування та нерозуміння. Сейфрід майстерно передає стан візіонерського екстазу, змушуючи глядача повірити в кожне слово своєї героїні.

«Третій зайвий 2»

Після напружених психологічних лабіринтів та драматичних перевтілень настав час згадати про те, що Аманда Сейфрід — справжня майстриня комедії. У сиквелі гучного комедійного хіта «Третій зайвий» режисера Сета Мак-Фарлейна Аманда замінила Мілу Куніс у ролі головної героїні й зробила це настільки органічно, що фільм отримав абсолютно нову, інтелектуально-іронічну енергетику.

За сюжетом головний герой Джон (Марк Волберг) розлучився з Лорі (саме її у першій частині грала Куніс) і зараз допомагає своєму другу, живому плюшевому ведмедю на ім’я Тед, виграти юридичну битву за право офіційно вважатися людиною, щоб мати змогу одружитися та виховувати дитину.

Аманда втілила образ Саманти Джексон — молодої ідеалістичної адвокатки, яка відчайдушно намагається довести в суді, що серце та душа важливіші за наповнювач із поліестеру.

«Погані дівчиська»

Стрічка, знята Марком Вотерсом за сценарієм блискучої Тіни Фей, подарувала світу одну з найяскравіших молодих акторських команд десятиліття. Саме тут 18-річна Аманда Сейфрід здійснила свій дебют на великому екрані, зігравши Карен Сміт — одну з тріо «королев школи» поряд з Рейчел Мак-Адамс і Лейсі Шебер.

«Погані дівчиська» — історія про новеньку Кейді (Ліндсі Лохан), яка тривалий час жила в Африці, а тепер намагається вижити в куди небезпечніших джунглях американської старшої школи, сповнених булінгу й інтриг.

Роль Карен Сміт, наївної та чарівно некмітливої учасниці елітної кліки, могла б стати просто черговим комедійним шаблоном, якби не акторський талант Аманди. Її здатність зберігати абсолютно серйозний, ангельський вираз обличчя, вимовляючи найбезглуздіші речі, перетворила Карен на справжній «генератор мемів» ще до того, як це слово стало загальновживаним. Сейфрід наділила свою героїню особливою беззахисністю та м’яким магнетизмом, зробивши її чи не найпривабливішим персонажем серед «хижачок» школи. Цей дебют став наочним доказом того, що навіть у другорядній ролі Сейфрід здатна перетягнути всю увагу на себе, заклавши основу для своєї майбутньої багатогранної кар’єри.

«Любий Джон»

Цю екранізацію однойменного бестселера Ніколаса Спаркса зняв майстер тонких психологічних портретів Лассе Галльстрем. Його фільм — це неймовірно красива та щемлива історія про кохання на відстані. Сюжет розгортається навколо випадкової зустрічі солдата Джона Тайрі (Ченнінг Татум) та ідеалістичної студентки Саванни (Сейфрід). Два тижні бурхливого літнього роману переростають у глибоке почуття, яке вони обіцяють плекати через листи, поки Джон на службі. Проте події 11 вересня змінюють світ і їхні долі, ставлячи закоханих перед неможливим вибором між обов’язком перед країною та покликом серця.

У ролі Саванни акторці вдалося втілити образ дівчини, чия щирість та здатність до емпатії стають головним світлом у житті Джона. Аманда тут неймовірно тендітна, але водночас стійка, а їхня екранна хімія з Татумом виявилася настільки переконливою, що стрічка зуміла зробити майже неможливе — посунути культовий «Аватар» з першої сходинки американського бокс-офісу за результатами першого прокатного вікенду ($32,4 млн проти $23,6 відповідно). До речі, музичний талант Аманди знову став у пригоді: спеціально для саундтреку фільму вона написала та виконала пісню Little House, що додало історії особистої інтонації акторки.