В кіно на вихідні: 6 причин сходити на «Лише одну ніч»
Якщо на ці вихідні хочеться легкого кіно, яке можна подивитися на великому екрані, в українському прокаті якраз стартувала «Лише одна ніч» — нова романтична комедія Вілла Ґлака, режисера «Люблю тебе ненавидіти», «Сексу по дружбі» та «Відмінниці легкої поведінки».
Зав’язка тут значно провокаційніша, ніж у типового ромкому. Дія відбувається в альтернативному Нью-Йорку, де три роки тому ухвалили Закон, що забороняє секс до шлюбу. Є лише один виняток: раз на рік самотні отримують 12 годин — із сьомої вечора до сьомої ранку, — коли можна робити все, що забажаєш.
Саме цієї ночі зустрічаються Еллі та Оуен. Вона — співачка і невиправна романтичка, яка все ще шукає справжнього кохання. Він — власник нью-йоркської піцерії, який щойно пережив розставання. Між ними одразу виникає симпатія, але низка випадковостей постійно розводить їх різними маршрутами нічного Нью-Йорка.
Чим ще цікава «Лише одна ніч»? Зібрали шість причин сходити в кіно на цю стрічку.
1. Моніка Барбаро і Каллум Тернер — і та сама хімія
Попри неоднозначні оцінки самого фільму, чи не всі іноземні критики сходяться в одному: між Монікою Барбаро та Каллумом Тернером є хімія. І тут із ними складно не погодитися.
Навіть рецензенти, які критикують сценарій і вважають, що автори не до кінця використали потенціал своєї провокаційної ідеї, окремо відзначають головний дует. Associated Press називає Барбаро й Тернера головною перевагою фільму: саме їхня чарівність і взаємодія, на думку видання, допомагають історії працювати навіть там, де їй бракує гостроти. Сам Вілл Ґлак розповідав, що вже під час репетицій стало очевидно: між акторами є саме та хімія, яка була потрібна цій історії.
2. Дуже дивна — і тому цікава — концепція
Так, американські критики, зокрема Associated Press, TheWrap і The Guardian, уже порівнюють концепцію «Лише однієї ночі» із «Судною ніччю» — тільки замість дозволеного на кілька годин насильства тут дозволений секс.
Втім, Вілл Ґлак не намагається перетворити фільм на повноцінну антиутопію. За всією абсурдністю ховається цілком сучасна тема — дейтинг у світі свайпів, нескінченного вибору й постійної присутності онлайн. Сам режисер називає історію алегорією сучасних знайомств: ми можемо бути на зв'язку 24/7, але від цього зовсім не обов'язково стаємо ближчими.
3. Нью-Йорк, яким його хочеться бачити в ромкомах
Події практично не зупиняються: бари, вулиці, ресторани, вечірки, випадкові зустрічі — Еллі та Оуен постійно рухаються містом, а Нью-Йорк поступово перетворюється на ще одного героя цієї ночі.
Причому це не Нью-Йорк, переважно відтворений у павільйонах. Ґлак і художник-постановник Скотт Кузіо свідомо обрали реальні локації: знімали на справжніх вулицях, у магазинах, барах і ресторанах. Серед них — легендарний White Horse Tavern та історичний простір The Foundry. Навіть The Guardian у доволі критичній рецензії окремо відзначає зйомки на локаціях і динамічний саундтрек стрічки.
4. Мая Гоук і Джулія Фокс — окремий бонус
Другий план тут теж вартий уваги. Мая Гоук — донька Уми Турман та Ітана Гоука — грає Маліку, дівчину Оуена, з якою він зустрічався три роки. Саме її рішення розірвати стосунки на початку тієї самої ночі фактично запускає всю подальшу історію героя.
А Джулія Фокс з'являється в ролі Скай — ефектної барменки, яка проявляє інтерес до Оуена, хоча її справжні наміри виявляються не настільки очевидними.
До акторського ансамблю також приєдналися Моллі Рінгволд, Левар Бертон, King Princess і Квінтесса Свінделл.
5. Моніка Барбаро тут ще й співає
Еллі мріє про музичну кар'єру, але через страх сцени поки заробляє записом рекламних джинглів для фармацевтичних компаній. Причому знайомі попхіти на кшталт Brave Сари Барелліс, A Thousand Miles Ванесси Карлтон та We're Not Gonna Take It Twisted Sister перетворюються тут на рекламу вигаданих ліків.
І так, Барбаро справді співає сама. Акторка також грала на фортепіано і відмовилася від дублерки для музичних сцен.
Над саундтреком працювали Есте Гайм із HAIM та Крістофер Стрейсі, які вже співпрацювали з Ґлаком над «Люблю тебе ненавидіти». А відкривається фільм кавером на Love Is in the Air у виконанні King Princess.
6. Усередині провокаційної історії — старий добрий ромком
Мабуть, головний парадокс «Лише однієї ночі» в тому, що фільм будує цілий світ навколо сексу, але в його центрі опиняються двоє людей, які шукають зовсім не випадкового зв'язку. І саме тут думки критиків розійшлися. Для одних це слабкість стрічки: AP, наприклад, вважає, що фільм виявився значно обережнішим за власну провокаційну концепцію і не використав її сатиричний потенціал. Інші сприйняли це простіше — як свідомий вибір на користь класичного ромкому.
Можливо, саме з таким настроєм і варто йти на «Лише одну ніч»: не чекати великої антиутопії чи серйозного дослідження сучасної сексуальності, а сприймати її як легку романтичну комедію про двох людей, які намагаються знайти справжню близькість у найхаотичнішу ніч року.
