Одяг & кіно: про що говорять образи головної героїні фільму «Денна красуня»

Як образи кіногероїнь розкриваються через одяг? Розповідаємо у нашій нові рубриці

Чи може одяг розповісти про внутрішній світ людини більше, ніж слова? Переконані, що так. Фільм Луїса Бунюеля «Денна красуня» (1967) є підтвердженням цього. Кінематографічний шедевр досліджує природу жіночої сексуальності та внутрішніх бажань через образ головної героїні, яку зіграла неймовірна Катрін Денев.

У цьому матеріалі ми розглянемо образи героїні Северини Серізі, створені Івом Сен-Лораном, та дізнаємося, що приховують силуети, кольори та лінії її вбрання. 

Червоний костюм: виклик та сміливість іти за своїми бажаннями

У першій сцені фільму Северина Серізі постає перед нами в червоному костюмі, сидячи поруч зі своїм чоловіком у кареті. Її зовнішній вигляд спокійний, вона видається стриманою та врівноваженою. Проте згодом стає зрозуміло, що за цією зовнішністю ховаються глибокі бажання. Уява дівчини переплітається з реальністю: у своїх фантазіях вона піддається приниженню та насиллю за наказом чоловіка, який хоче покарати її за байдужість до нього.

Червоний колір одягу символізує хтивість, внутрішнє пробудження та мазохістські мрії. Окрім цього, він є своєрідним маркером виклику, проявом сміливості Северини зробити перший крок назустріч своїм бажанням. Варто зауважити, що червоний неабияк контрастує зі звичним, спокійним і стриманим стилем персонажки, таким чином чітко відображаючи її внутрішнє протиріччя. Золоті ґудзики свідчать про статусність, розкіш та соціальне становище Серізі. А класичний крій та прямі лінії натякають на консервативність дівчини, яку вона так відчайдушно намагається поєднати з таємними мріями.

Одяг як спосіб захиститися від світу

Простота й суворість образу головної героїні дорогою до борделю показує, як вона намагається контролювати себе, одночасно наближаючись до ситуації, де зуміє повністю втратити цей контроль. Северина не поспішає, адже розуміє, що кожен крок — це боротьба між її зовнішньою стриманістю і внутрішньою пристрастю.

Героїня одягнена в темне пальто глибокого, майже чорного відтінку, яке наче обороняє її від бажання сховатися від усього світу, закриває її приховану сутність та не дозволяє інстинктам вирватися назовні. Гострий, високо піднятий білий комір додає відчуття захищеності та неприступності, але частина голої шиї говорить про бажання підкорятися. Ґудзики, які «вишикувані» в ряд, замикають у Северині істинне «я», символізуючи те, що її внутрішній світ прошитий декількома шарами соціальних обмежень та самоконтролю. Водночас головний убір нагадує про роль зразкової дружини, сумочка, яку Серізі міцно тримає в руці, доводить, що її прагнення є свідомими. А чорні рукавички ніби показують, що дівчина не хоче забруднитися та залишити хоч якісь сліди після себе.  

Білий та чорний як конфлікт між зовнішнім і внутрішнім світами жінки

Важливим моментом у фільмі є епізод, де Северина в довгій білій сукні стоїть прив’язана до дерев’яного стовпа у напівзруйнованій будівлі. Місце, де це все відбувається, відображає психологічний стан дівчини: ми розуміємо, що насправді зруйнована не будівля, а норми та принципи, якими донедавна жила жінка. Мотузки, якими прив’язана Серізі, вказують на відчуття пастки своїх бажань, в яку вона сама ж потрапила.

Білий колір втілює невинність, чистоту та непорочність. Проте невдовзі сукня забруднюється, і ми стаємо свідками зіткнення чистоти з темними потягами та поривами героїні. Бруд проникає в білий колір і наче показує вторгнення потаємних бажань персонажки у світ пристойності та високих моральних норм. Ми чітко бачимо протилежні образи: білий та чорний, інь та янь — як конфлікт між зовнішнім і внутрішнім світами жінки.

Сукня як символ прийняття себе 

Фінальний образ, який спостерігаємо у фільмі, є ключовим у розкритті внутрішньої трансформації дівчини. Северина одягнена в чорну сукню з білим атласним коміром та такими ж атласними манжетами. Колір сукні — не символ горя чи втрати себе, навпаки, він говорить про прийняття темної сторони своєї природи, про контроль над своїми бажаннями та долею, про усвідомлення власної дволикості. Комір та манжети в образі — це останні натяки на образ вірної дружини та зразкової жінки, який Серізі досі хоче зберегти.

Завершуючи дивитися фільм, ми розуміємо, що Северина вже не боїться своїх бажань і більше не ховається за масками. Вона свідомо обирає, яку сторону своєї особистості показувати світові та якою їй бути. Серізі уособлює здатність прийняти обидва боки своєї особистості, встановивши рівновагу між тим, ким вона є насправді, та тим, ким обирає бути.

Автор: Аріадна Семенець