Генеральна директорка Vivat Юлія Орлова про стан українського книговидавництва, головні must-read цього року і не тільки в інтерв`ю Cosmo

LIFESTYLE / Культура
4 августа 2021
Cosmo

Як змінилося українське книговидавництво за останні роки та які моменти були переломними? Що читають українці і як змінюються їхні вподобання? Чи виживуть паперові видання у боротьбі з електронними? Про це і не тільки говоримо з генеральною директоркою Vivat Юлією Орловою.

Юліє, ви у книжковому бізнесі вже впродовж 25 років. Як змінилося українське книговидавництво за цей час?

Кардинально. До 2013 року про українське книговидання як таке можна було говорити досить розмито. Було засилля російського ринку та російських книжок. І було лише кілька українських видавців, що видавали переважно навчальну або дитячу літературу. Лише після Революції Гідності з`явилася можливість розділення копірайтів, і ми почали активно цю можливість використовувати. Українські видавництва нарешті підняли голову. На той час казали, що український книжковий ринок переживає свій видавничий ренесанс. Проте, у 2015-2016 роках російські книжки знову потужним потоком сунули на вітчизняний ринок. Цифри були вражаючими: українських книжок продавалося та видавалося в рази менше, ніж конкурентних російських. Зважаючи на це, можна говорити, що українське книговидання пережило і злети, і падіння. Але на сьогодні ми можемо констатувати стагнаційний тренд на вітчизняному книжковому ринку. На сьогодні ми спостерігаємо зниження попиту на книжки через пандемічні реалії, що суттєво вплинули на зміну ритму та піраміду потреб споживача-покупця.

В одному з минулорічних інтерв’ю ви передбачали, що не всі видавництва переживуть карантин. Як це вдалося Vivat? Яким був цей час для вас?  

Ми пережили карантин з мінімальними втратами. Найголовніше наше досягнення — відсутність скорочень у штаті. Це максимально важливий момент. Оскільки чимало видавництв припинили своє існування, бо не мали змоги фінансової підтримки штату та виплати зарплати своїм робітникам. Натомість Vivat зробив усе, аби уникнути такого розвитку подій та не втрачати людський ресурс — наших спеціалістів, працівників, які є фундаментом усього видавництва. Збереження команди — наше найбільше досягнення. Це по-перше. По-друге, не можу сказати, що спостерігалося значне падіння найменувань. Завдяки інституційній підтримці ми змогли надрукувати приблизно 72 нові книжкові найменування. І це був той плюс, що допоміг пережити перші удари коронакризи. Загалом, ми без сутєвих втрат та болючих факапів зуміли переналаштуватися та переформатувати роботу видавництва під нові пандемічні умови.

Бути топ-менеджеркою чи бізнес-вумен? В якій ролі почуваєте себе органічніше?

Я не відчуваю величезної різниці між цими двома ролями. Проте, все ж таки, людина, що мала власний бізнес, і надалі залишиться в ролі власника бізнесу навіть за інших посадових обставин. Адже це кардинально інакше ставлення до бізнесу, роботи, людей, і цей досвід підживлює мене, створюючи такий собі максимально ефективний тандем між топ-менеджеркою та бізнес-вумен.

Нон-фікшн чи художня література? Що частіше читають сучасні українці? Як загалом змінилися вподобання українців за часи двох Майданів?

Зміни були поступовими, і наразі читацькі уподобання часів постмайданів остаточно підкорегувала ще й коронакриза. Почнемо з художньої літератури: до 2020 вона не користувалася особливим попитом в Україні, на відміну, наприклад, від Великобританії чи Америки (це ті два ринки, на які орієнтуємося ми та загалом уся світова книговидавнича галузь). За кордоном художка — це топ продажів, адже вона частіше екранізується і загалом надає більше емоцій, ніж нон-фікшн. Натомість до 2020 року вітчизняний читач купував книжки, так би мовити, для користі, для вирішення якихось проблем. І нон-фікшн був у топі. Але під час коронакризи ситуація кардинально змінилася. Люди втомилися від інформаційного потоку, від невтішних статистик та загальної пригніченості подій пандемії. Емоційний ресурс на сприйняття навчальної, бізнес, прикладної, наукової літератури було вичерпано. І попит на нон-фікшн почав знижуватися. На перший план вийшла художка. Проте 2021 знову повертає тенденційність до читання нон-фікшна. Найактивніше люди почали читати книжки з психології, селф-хелпу.

Завжди було цікаво, як саме видавництва обирають, яку саме книгу видати. Є якісь критерії, за якими ви та ваша команда визначаєте, що саме ця книжка має бути у вашому асортименті?

Вибором тайтлів я та видавнича рада займаються спільно. І цей вибір є надзвичайно відповідальним, оскільки від видавничого плану залежить і сам бренд видавництва. І той «книжковий відбір», який проводить команда, визначає його позиціонування та його обличчя у книжковому світі. Тайтли, які до свого видавничого плану обирає Vivat, дуже подобаються читачам, бо я неодноразово отримувала і продовжую отримувати позитивні фідбеки стосовно підбірки книжок. Але ще раз хочу підкреслити: це не одноосібно моя заслуга. Адже за цим вибором стоїть команда маркетологів, співробітників відділу піару, відділу продажів та ще численної кількості спеціалістів. Наші критерії відбору — це знаковість твору (тільки бестселери), високі рейтинги, премії чи нагороди, кількість країн, що придбали права на цю книжку (і чому придбали), трендовість змісту книги та експертність автора (надаємо перевагу фундаторам поняття). Також велику роль грає змістовність книги (якомога менше «води», більше конкретики, практичної значущості).

Часто ми обираємо вино за етикеткою, а фільм на вечір – за ефектним трейлером. Наскільки важливу роль грає обкладинка книжки?

Сьогодні обкладинка книжки вийшла для читача на перший план. Чому так? Книжка розширює свої функції. Вона стає не лише джерелом інформації, а й джерелом емоцій. Це — арт-об`єкт. Vivat намагається робити кожну обкладинку крутою та самобутньою. Тут і про якість паперу, і про ляссе, і про різноманітні ефекти, софттач плівку — усі ці моменти важливі для суперкрутої обкладинки.

Які тренди у світовому книговидавництві простежуються зараз?

Фікшн має тенденцію до висвітлення актуальних антидискримінаційних тематик: протидія расизму, підтримка гендерних, національних меншиств, боротьба за права жінок. Нон-фікшн тяжіє до селфхелпу та психологічної літератури.

Чи є шанс у молодих, не відомих широкому загалу, авторів видати свою першу книгу у «Vivat»? Що для цього потрібно?

Шанс є, безперечно. Але тут у гру вступають такі обставини, як локальне перевантаження видавництва та елементарна нестача людського ресурсу для опрацювання чималої кількості заявок та рукописів усіх охочих дебютувати у Vivat. Проте насправді це не є чимось проблемним. Ми дуже відповідально ставимося до продукту, який створюємо і надзвичайно важливою є кваліфікація співробітників. До штату ми обираємо найекспертніших, найпрофесійніших спеціалістів своєї галузі. А таких коштовних людей не є багато, це певною мірою ексклюзив, так само, як і наші книжки. І тому, відмова потенційному автору не обов`язково пов`язана з якістю його рукопису, а саме з локальною перевантаженістю всередині самого видавництва.

Давайте поставимо крапку в постійних дискусіях про те, чи виживуть паперові книжки в боротьбі з електронними гаджетами. Як вважаєте ви?

Моя позиція стосовно цього питання відображена у діяльності Vivat (адже превалююча кількість наших книжок — паперові примірники). Безумовно, паперові книжки виживуть. Але тут постає й питання виживання читання як такого. Адже у більшості населення не сформувався ще такий хороший стереотип, що читати — це модно. До прикладу, за кордоном популяризація читання активно підтримується грантами, державним фінансовим забезпеченням. Проте дуже тішить той факт, що сьогодні йде активна розробка стратегії читання, яку обговорює Кабінет міністрів. І дуже сподіваюся, що це покращить ситуацію із популяризацією читання в Україні.

Які книжкові новинки вашого видавництва вже встигли прочитати самі та хотіли б порадити читачкам Cosmo?

«Невидимі жінки» Керолайн Кріадо Перес. Це більше, ніж просто книга, і я дуже пишаюся тим, що видав її саме Vivat. Вона ідеально підійшла до нашого видавничого плану, і я певна, що ця книга стане вибухом не тільки на книжковому ринку. Бо той фактаж та кількість досліджень, які наводить Перес, вражає. І це корисно до причитання не лише жінкам, а й чоловічій аудиторії.

«Жінка, яка має план» Мей Маск — 100% топ. Тут така кількість мотивації та життєрадісної філософії, що після прочитання відчуваєш себе наснаженою та зарядженою на звершення.

«Там, де співають раки» Делії Оуенс — мастрід, в якому дуже актуальна тема самотності, що гостро встала у період коронакризи. Це світовий бестселер, який герцогиня Корнуольська Камілла та Різ Уізерспун включили до своїх книжкових клубів.

Дуже пізнавальною стала  «Чи є для мене місце в її серці? Як позбутися згубного впливу нарцистичної матері» Керіл Мак-Брайд.

Серед вітчизняних авторів прочитала та дуже раджу «Не твоє собаче діло» Мартина Якуба. Про цю книжку вже є чимало позитивних відгуків, один з них від Сергія Притули, який навіть взяв відпустку для прочитання роману і залишився у захваті від чтива.

«Троян-зілля» Дари Корній — цей роман зачіпає дуже гостро-соціальну тему жіночого безпліддя. Надзвичайно смілий виклад, адже проблема є актуальною та вимагає висвітлення, підтримки. Про це дуже важливо говорити.

Загалом, я обираю книги для читання за критерієм їхньої неодноденності. Тобто такі, що принаймні через 5 років не втратять своєї актуальності.

Класика, яку можете перечитувати нескінченно?

Бернгард Шлінк, Вільям Ґолдінґ, Стендаль, Андре Моруа.

Ваша програма мінімум в роботі Vivat на найближчий рік?

Плани виростають з мрії. Ми вже досягли чималих здобутків на книжковій арені. Тому в планах на майбутнє однозначно тримати й надалі планку найкращого видавництва бестселерів. Аби люди, які працюють у Vivat, продовжували пишатися тим, що вони є частиною нашої команди.

А як щодо перспектив українського книговидавництва загалом?

Дати однозначну відповідь на таке питання було б не надто слушно. Перспективи вітчизняного видавництва залежать виключно від якості та виваженості плану проектів окремо кожного видавництва. У якості нашого видавничого плану ми певні на 100%, і це гарантія виграшної стратегії та успішності подальших  перспектив.

Кожному з нас варто читати хоча б для того, щоб…

… почути себе та жити власним життям. Загалом, книжка вирішує чимало питань, це мультифункціональна категорія. Книжка, на відміну від перегляду телевізора або гортання стрічки соцмереж, не нав`язує модель чужого світосприйняття. А навпаки, формує ті цілі та бажання, яких прагнемо саме ми, а не хтось інший. Читання зміщує фокус і концентрує увагу не на тому, як живуть інші, а як живемо ми. І що ми робимо для того, аби це життя було кращим. Книжка не нав`язує хибних рамок, за якими треба відповідати чужим критеріям, дає розуміння того, що особисто для тебе є щастям, успіхом, любов’ю. Поза нав’язаними стереотипами, поза штампами та ярликами, книга говорить: «Ти той, хто ти є. І це твоя суперсила. Завжди залишайся собою».

Інтерв`ю: Юлія Николайчук

5 5 2
Автор: Юлия Николайчук
Спецпроекты
Реклама

Триумф Netflix: победители церемонии «Эмми 2021»

А ты уже успела посмотреть эти сериалы? Если нет — срочно исправляй ситуацию!

Loading...

Must-read: 5 книг для затишної осені

Вони зроблять холодний сезон теплішим. 

LIFESTYLE / Культура
Это интересно

5 найкращих фільмів про королівські родини

Для тих, хто любить блискучі та розкішні кінострічки. 

Подпишись на новостную рассылку Cosmo
Гороскоп

Топ-5 сериалов с самыми харизматичными злодеями

Осторожно: в некоторых из них запросто можно влюбиться. 

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

 

© Copyrignt Cosmopolitan Ukraine, 2019. Все права защищены.