FOMO на роботі: чому ти точно не встигнеш усе

У спробах встигнути все ти можеш не встигнути нічого

«Конференції», «вакансії на LinkedIn», «можливість співпрацювати з тією самою командою», «нові курси, які можуть мені знадобитися», «а та менеджерка шукала собі підсилення у департамент», «друзі знову починають новий проєкт і кличуть приєднатися», «а це цікаве робоче завдання, яке не хочеться віддавати нікому іншому» — думки людини, що не хоче втратити жодної цікавої можливості на роботі, звучать приблизно так. Але із чим вони пов’язані та як їх зупинити, коли знаєш, що ВСЕ точно не встигнеш?

FOMO (Fear of Missing Out) — це явище, яке спочатку ввів у вжиток маркетолог Ден Герман у 1996 році, але популярним воно стало після статті Патріка Макгінніса у 2004 році. FOMO, або синдром втрачених можливостей, виникає через страх пропустити нові та цікаві події, що особливо посилюється через розвиток соціальних мереж.

Попри те що FOMO не є офіційно визнаним психічним розладом, він може бути пов’язаний з іншими ментальними захворюваннями. У цьому контексті FOMO має значний вплив і на професійне життя, адже важко ефективно виконувати свою роботу, коли постійно живеш зі страхом щось пропустити.

@rosiehw

FOMO на роботі: нова загроза у сучасному офісі

Але чим загрожує FOMO? Чи не може страх насправді перетворитися у мотивацію робити більше, швидше та краще? Насправді не зовсім. Страх втрачених можливостей може справді негативно впливати на твоє особисте та робоче життя.

Високий рівень тривожності та стресу

Постійний страх втратити можливості спричиняє високий рівень тривожності та стресу, що негативно впливає на здоров’я. Організм, реагуючи на постійний стрес, починає економити ресурси, що призводить до відчуття втоми та — в гірших випадках — до розвитку фізичних захворювань.

Зниження самооцінки

FOMO стимулює зниження самооцінки через постійне порівняння себе з іншими. Ми забуваємо про унікальний контекст кожної ситуації й порівнюємо свій початок із серединою шляху інших людей, що призводить до почуття власної неуспішності.

Втрата власних орієнтирів і цілей

Через FOMO ми можемо втратити свої орієнтири та цілі, намагаючись встигнути все і всюди. Це призводить до хаосу в житті й відсутності значущих результатів у жодній зі сфер.

Постійний потік інформації

У сучасному світі FOMO часто проявляється у контексті нескінченних листів, повідомлень чи дзвінків. Страх пропустити щось справді вартісне змушує нас поглинати всю інформацію без розбору, таким чином розпорошуючись і відчуваючи втому.

Динаміка прийняття рішень

Важливі рішення часто ухвалюються під час робочих зустрічей та командних дзвінків. Відсутність на таких зустрічах може призвести до відчуття, що твоя думка не врахована або що прийняті рішення можуть негативно вплинути на твою роботу. Також відсутність на таких зустрічах може призвести до відчуття відчуженості та втрати зв’язку з колективом.

@pernilleteisbaek

Як позбутися чи уникнути FOMO на роботі

Медіадетокс

«Успішний успіх» у соцмережах — це нереалістична фікція, оскільки ти ніколи не можеш знати, що насправді відбувається у людини всередині, орієнтуючись на те, що вона транслює в Instagram. Навіть найупевненіші у собі люди часто страждають від hustle culture* останнього десятиліття. Тому найкраще, що ти інколи можеш для себе зробити, — це вийти із соцмереж і провести час із реальними людьми, що оточують тебе.

Робота — це лише робота

Відключайся від робочих електронних листів і чатів у позаробочі години. Ти не зобов’язана відповідати на те повідомлення, що прийшло тобі о 10-й вечора. Якщо твоя робота не пов’язана з порятунком людських життів, то нічого не трапиться, якщо ти виконаєш робоче прохання наступного робочого дня.

Пріоритети та планування

Склади список справ на день та розстав їх у порядку важливості та релевантності до твоїх цілей. Це допоможе тобі зосередитися на найважливіших завданнях і не витрачати час на дрібниці.

Прозоре спілкування

Установи та підтримуй культуру прозорого спілкування. Попередньо повідомляй про адженду всіх дзвінків та зустрічей, щоб усі запрошені знали їхню мету і могли вирішити, чи необхідна їхня присутність.

Делегування і допомога

Не бійся делегувати завдання. Якщо ти не можеш встигнути все зробити самостійно, попроси про допомогу колег або свого керівника.

Знай свої сильні сторони

Не порівнюй себе з іншими. Кожен має свої сильні та слабкі сторони. Зосередься на своїх сильних сторонах і використовуй їх для досягнення успіху. Немає сенсу знати та вміти все, але є сенс знати свої переваги й використовувати їх собі на благо.

Поверни контроль над ситуацією собі, не давай страху забирати твій час, сили чи можливості справді досягти успіху. Пам’ятай, що це нормально — відключатися та перезаряджатися. Сконцентрована людина, яка добре відпочила, набагато цінніша для команди, ніж постійно втомлена і перевантажена. У спробах встигнути все ти можеш не встигнути нічого.
 
То що ж це буде — усе чи нічого?

* Hustle culture — це підхід до роботи, що набув популярності у XX столітті, який підкреслює необхідність працювати надзвичайно важко та тривалий час із метою досягнення успіху в кар’єрі. Цей підхід часто базується на ідеї, що лише завдяки нескінченній праці можна досягти значних результатів. Він часто пропагується як спосіб досягнення високих професійних цілей, але нерідко супроводжується ігноруванням потреб здоров’я та відносин із близькими.