Як застосовувати метод Волта Діснея для розвитку креативності
Бувало, сидиш над якоюсь проблемою чи завданням, а ідеї геть не з’являються? Навіть Волт Дісней стикався з подібним творчим ступором. Та для цього він придумав трюк для творчого мислення, який сьогодні називають «методом Діснея». Ця техніка водночас проста й ефективна: вона вчить дивитися на задум з різних сторін, щоб мати змогу знайти найкраще (і найкреативніше!) рішення.
Три ролі
Кажуть, один з колег Діснея жартував, що у Волтові було ніби три різні «Волти»: Мрійник, Реаліст і суворий Критик — і ніхто ніколи не знав, котрий з них прийде на наступну зустріч. Дісней справді поєднував у собі невгамовну фантазію та здатність тверезо оцінювати ідеї. Він умів не лише вигадувати чарівні історії, а й безжально критикувати власні задуми, відсіюючи слабкі та нереальні, — мабуть, тому його проєкти й ставали такими успішними. Іншими словами, він умів виходити за рамки звичного мислення, але потім сам себе приземляв і відточував ідеї до досконалості.
У 90-х роках цей унікальний підхід Діснея привернув увагу фахівців із творчого розвитку. У 1994 році Роберт Ділтс, автор і тренер із креативного мислення, детально описав стратегію Діснея, фактично перетворивши її на методику для командної роботи. Саме Ділтса вважають першим, хто сформулював цей метод як послідовну техніку розвитку ідей. Після публікації в 1994 році про метод дізналися широкі кола тренерів, психологів та бізнес-коучів, і вже невдовзі він почав набирати популярності.
Як працює «метод Діснея»
Метод Діснея пропонує подивитися на будь-яку ідею по черзі з трьох різних позицій.
Спершу ти стаєш Мрійником — вільно фантазуєш, ні в чому себе не обмежуєш і генеруєш найбожевільніші задумки. Потім перевтілюєшся в Реаліста — того, хто прагне знайти практичне застосування ідеї, продумує план дій і шукає, як втілити задум у реальність. А насамкінець настає черга Критика — твого внутрішнього скептика, який прискіпливо шукає слабкі місця, ризики та недоліки в напрацьованому плані. Така послідовність ролей дозволяє спершу дати волю уяві, потім «приземлити» ідею і зрештою відфільтрувати зайве.
Цю техніку можна застосовувати як наодинці, так і в групі. Якщо працюєш у команді, учасники можуть по черзі приміряти кожну роль або ж різні люди можуть виступати в різних ролях. Головне — дотриматися всіх трьох етапів у правильній послідовності. Спочатку озвучуються найсміливіші мрії: тут цензури бути не може! Згодом команда переключається на прагматичне мислення і питає себе: як реалізувати ці ідеї в житті? На цьому етапі фантазії перетворюються на конкретні плани. І вже потім настає час здорової критики, коли учасники чесно відповідають на питання: «Що може піти не так?»; «Які ризики чи слабкі сторони має план?». У результаті залишається ідея, яка водночас є сміливою і здійсненною.
До речі, існує і вдосконалена версія цієї техніки. У ній до трьох основних ролей додається ще одна: Нейтральний Спостерігач. Це той, хто дивиться на ситуацію збоку, без емоцій та оцінок. Саме із цієї нейтральної позиції часто пропонують починати роботу: описати ідею, поставити запитання, зібрати вихідні дані, підійти до роботи аналітично. Такий старт дозволяє уникнути поспішних оцінок і дає змогу краще зрозуміти контекст. А після проходження всіх трьох креативних фаз корисно повернутися до ролі Спостерігача, щоб спокійно підбити підсумки й обрати найкраще з усього напрацьованого. Цей додатковий крок особливо цінний тоді, коли потрібно прийняти виважене рішення без зайвого тиску емоцій чи поспіху.
Сподіваємося, тепер тобі буде легше мріяти, планувати та втілювати свої ідеї в життя. І нехай більше жодне креативне завдання не застопорить тебе на старті.
