Мозель ковток за ковтком: винна подорож, яка змінює уявлення про Німеччину

Навіть якщо ти не вважаєш себе винною експерткою, Latinium напевно траплявся тобі у магазинах — його важко не помітити. Та сама синя пляшка, яка виглядає яскраво на полиці й одразу викликає асоціації з німецьким рислінгом. Але за ефектним зовнішнім виглядом — серйозний продукт, створений виноробнею зі сторічною історією. Щоб побачити, як народжується це вино, я вирушила туди, де починається його шлях, — у Мозель, один з найвідоміших винних регіонів Німеччини.

Перша зупинка — бутик-готель DEINHARD’s

Після трансферу з Києва, короткої зупинки у Варшаві та перельоту до Франкфурта ми опинились у Бернкастель-Кюсі — невеликому, але дуже характерному містечку, яке виглядає так, ніби хтось переніс ілюстрацію з казки просто в реальність. Фахверкові будинки, вузькі вулички, зелень на схилах і абсолютна тиша — ідеальні декорації для винного натхнення.

Ми зупинилися в DEINHARD’s — готелі у самому серці міста, який поєднує одразу кілька функцій. Це й артпростір, і винна лабораторія, і справжнє місце сили. Тут — 54 номери, від затишних стандартів до просторих люксів. Ми з колегами мали можливість подивитися різні категорії, і в кожній відчувалася та сама філософія: спокій, комфорт і відсутність зайвого. Мінімум декору, максимум уваги до деталей, а з вікон відкривається краєвид, яким хочеться милуватися годинами (звісно, з келихом вина в руці).

На території — ресторани, бари, локації для різноманітних заходів, сучасна SPA-зона і винний клуб wineBANK Mosel. Але справжньою несподіванкою стала інтерактивна виставка Education Wine, де ми збирали віртуальний урожай у 3D-окулярах.

Звучить як опис розваги для туристів, але насправді це виявилося крутим способом зрозуміти, наскільки складною є виноробна справа — і як багато рішень залежить від людських рук і очей.

Peter Mertes — місце народження Latinium

Метою поїздки було не просто спробувати вино — хотілося побачити, як влаштована винна індустрія зсередини. Ідеальним стартом для цього стала Peter Mertes — найбільша сімейна виноробня Німеччини, яка створює добре знайоме в Україні та всьому світі Latinium.

Компанія працює з 1924 року і сьогодні виробляє понад мільйон пляшок вина на день. Попри обсяги, тут зберігається ручна увага до деталей і повага до традиції. У власності компанії — близько 100 гектарів виноградників уздовж трьох рік: Мозелю, Саару і Руверу. Саме ці локації дають ту характерну кислотність і мінеральність, за яку цінують місцеві рислінги.

Асортимент вражає: від класичних білих до червоних, ігристих, органічних і навіть безалкогольних вин. Але головне — це не скільки, а ЯК. Peter Mertes активно впроваджує сталі практики: охолодження льохів — природне, енергоспоживання — мінімізоване, вода використовується з дбайливістю. Виноробня працює без викидів — рідкісний приклад, коли екомислення йде не після, а попереду маркетингу.

Тут вино не «роблять» — його вирощують і супроводжують. У кожному сорті зберігається почерк теруару — незалежно від того, скільки коштує пляшка.

Ще один важливий момент: Peter Mertes — це не лише виробник, а й логістичний центр для десятків вин з інших країн, з якого вони вирушають далі Європою. Частина вин, які ти бачиш в українських магазинах, теж проходить через цей хаб.

Щоб краще зрозуміти, яким є винний регіон Мозелю, ми поїхали ще на дві локальні виноробні, що також входять до складу Peter Mertes. Обидві спеціалізуються переважно на преміальному та колекційному вині — менш масовому, зате з особливим підходом.  

Dr. Thanisch та Berncasteler Doctor

Наступна точка — виноробня Dr. Thanisch, яка створює знаменитий рислінг Berncasteler Doctor, справжню візитівку Мозелю. Якщо коротко: це як потрапити на завод Patek Philippe у світі годинників — виноградник невеликий, але його репутація безцінна. Вина тут визрівають у 350-річному льосі, вирубаному просто у скелі, де ідеальний мікроклімат створює унікальні умови для дозрівання.

У підземних тунелях зберігаються винні реліквії — зокрема, пляшка Berncasteler Doctor Trockenbeerenauslese 1921 року, що нині є музейним експонатом і справжньою гордістю господарства. Тримати таке вино в руках — це наче доторкнутися до історії, відчути аромат стиглого винограду, прохолоду каменю і витримку століть. Ці вина — не просто напої, а жива легенда, що зберігає душу Мозелю.

S.A.Prüm — виноробня із жіночим обличчям 

S.A.Prüm — ще одна родинна виноробня, добре відома не лише в Німеччині, а й далеко за її межами. Родина Прюмів займається виноробством ще з XII століття — перші згадки про неї датуються 1156 роком. У 2017-му керування виноробнею перейшло до Саскії Андреа Прюм — вона стала першою жінкою, чиї ініціали з’явилися в назві господарства.

У S.A.Prüm вважають, що справжня якість закладається ще на винограднику, а не в погребі. Тому вина тут дозрівають у максимально природних умовах, без зайвих втручань.

Особливу увагу приділяють рислінгам. Їх витримують у традиційних великих дубових бочках — «фудрах» об’ємом 1000 літрів. Ці бочки не надають вину деревного смаку, зате допомагають формувати характер напою через мікроокиснення. Атмосферу доповнює старовинний льох, у якому ці вина і зберігаються.

Історія, яка залишає післясмак

Під час подорожі ми відвідали кілька визначних місць регіону. Особливо вразив замок Лізер — історична будівля, зведена у 1880-х роках у стилі неоренесансу з елементами модерну, яка тривалий час слугувала місцем політичних переговорів. Нині там розташований готель зі SPA, рестораном та конференц-залами.

Також ми побували на руїнах середньовічного замку Ландсхут, однієї з найстаріших фортець Німеччини, що розміщена на пагорбі над Мозелем. Хоча замок був зруйнований у XVII столітті, зараз на його території працює ресторан і відкритий оглядовий майданчик із чудовими краєвидами на долину та Бернкастель-Кюс. Ці місця зробили нашу подорож ще особливішою і гармонійно доповнили винні відкриття.

Я повернулася з Мозелю з відчуттям, що Німеччина зовсім не така, якою ми звикли її уявляти. Вона тонша, глибша, з власним ритмом і особливою винною мовою, яку хочеться вивчати ковток за ковтком. Ця поїздка нагадала мені: найкращі історії — це ті, які народжуються з терпіння, традицій і землі, яку люблять. І вино, як виявилося, може розповісти про країну більше, ніж будь-який гід.