Перша cover girl оновленого Cosmopolitan DOROFEEVA: «Не скажу, що я стала іншою людиною. Але я продовжую змінюватися, і ці зміни мені дуже подобаються»

Oops, she did it again! Dorofeeva — втретє на обкладинці Cosmo


АВТОР: Юлія Николайчук

опубліковано: 26 травня 2024

Коли ми з командою знімаємо перші digital-обкладинки після повернення Cosmopolitan в Україну, нас переслідує дежавю. DOROFEEVA — єдина українська зірка, яка тричі стала cover girl Cosmo, та, попри те що все здається знайомим — і Надя в кадрі, і яскравий життєрадісний фон, і натхненна команда, готова створювати красу та сенси, цього разу ніщо не таке, яким було колись. І головна героїня — насамперед.

Перетворення, яке відбулося з DOROFEEVA з моменту останнього знімання для Cosmo у 2017 році, — це не лише зовнішні зміни, але й глибокі внутрішні трансформації, які відбиваються на її музиці, стилі та підході до життя. Одне з надбань зірки — насолода від дорослішання, якою вона поділилася в день свого 34-річчя, 21 квітня.

«У дитинстві я думала, що після 30 люди вже вмирають. Але диви, після 30 все стає тільки цікавішим. Ти вже добре знаєш себе, ти починаєш переглядати свої погляди на життя, нарешті розумієш, що думка оточення про тебе і все це — неважливо. Ти все ще наче і хочеш бути хорошою для всіх, але все ж таки обираєш себе — таку неідеальну, але справжню. Нарешті», — зауважила Надя у святковому дописі в Instagram.

Про нові відчуття Наді, надважливі завдання музики під час повномасштабної війни, нову амбітну мету, яка повністю її захопила, переосмислене ставлення до хейту, несподівані колаборації та новий великий сольний альбом, який ми почуємо вже незабаром, ми поговорили в першому інтерв’ю зірки для Cosmopolitan за 7 років.

А ще — про те, як не втрачати внутрішній вогонь та бути готовою до нових викликів, зберігаючи в серці сміливість, любов та нескінченну надію, яким присвячені символічні три нові digital-обкладинки з тричі Cosmo girl DOROFEEVA.

Пам’ятаєш свої відчуття, коли вперше знімалася для обкладинки COSMO у 2017 році? Про що ти тоді мріяла, що планувала і яким бачила своє життя та кар’єру через 7 років, у 2024-му?

Узагалі обкладинка журналу для артиста — це своєрідне визнання, як мільйони переглядів кліпу чи величезна кількість прослуховувань пісні. Тому я була дуже щасливою, коли Cosmopolitan запросив мене стати cover girl. І сильно хвилювалася, адже якщо ти на обкладинці цього культового видання, то маєш бути якоюсь неймовірною, ідеальною (сміється)

Мені тоді було 27 років. І так цікаво зараз у 34 відчувати той вік. Тоді мені здавалося, що я вже така доросла, а зараз я розумію, якою дитиною була.

У той період я не думала ні про що, окрім кар’єри, і не могла продихнути від кількості роботи та концертів гурту «Время и Стекло». Графік був шалений, але я відчувала неймовірне щастя від того, що займаюся своєю улюбленою справою. Я взагалі вважаю, що потрібно цінувати все, що дає тобі життя. І обкладинку Cosmopolitan 2017 —  так само. Вона для мене предмет гордості.

Пам’ятаю, що я дуже чекала виходу друкованого журналу, а моя родина тоді скупила, напевно, пів тиражу, адже ми потім дарували цей випуск усім рідним.

А що ти відчувала сьогодні, знімаючись для обкладинки видання, cover girl якого була двічі, в зовсім новій реальності?

По-перше, надзвичайно радію, що Cosmo повертається. Вітаю вас!

По-друге, для мене честь бути на першій після повернення обкладинці. Мені б дуже хотілося відповідати на ваші запитання, не відчувши на собі, що таке жити в країні, де йде повномасштабна війна. Думаю, це інтерв’ю було б геть іншим… І обкладинка була б іншою.

Цього разу ми дозволили собі поекспериментувати і зробили креативну, чесну, відверту зйомку. Ми відштовхувалися від того, в яких реаліях живемо. Тому тут багато різних емоцій

Тут я така, якою ще ніколи ніхто мене не показував: абсолютно незвичний для мене мейк, нова форма брів, інший проділ… Така, на мій погляд, трішечки ugly beauty. Цей експеримент захопив мене на знімальному майданчику, і я повністю йому віддалася. Для мене ця зйомка супермодна й суперактуальна.

Адже якщо згадати класичний Cosmo — перед очима постає образ широко усміхненої cover girl. Зараз нова реальність, нові стандарти, і ця фотосесія — їхнє відображення.

Сім років — термін, упродовж якого великі зміни можуть статися самі по собі, однак немає сумнівів у тому, що найбільш трансформаційними для всіх українців стали роки повномасштабної війни. Що за цей час пішло з твого життя, а що, навпаки, з’явилося в ньому? Що ти відкрила в собі та в інших?

Дійсно, ці роки стали найбільш трансформаційними для всіх нас.

Про те, що пішло з мого життя, напевно, знає вся країна (сміється). Але прибуло дуже-дуже багато всього. І ці зміни стосуються не тільки особистої сфери мого життя — повністю змінилася моя творчість, змінилася мова, якою я співаю. І це не про експерименти, це — про нашу дійсність. Неймовірно складну та болючу, але й надихаючу

Уявіть, я як артистка викинула все, що було до 2022 року. Усе, що ви чуєте, — абсолютно новий матеріал, з яким я вже збираю тури, повні зали… Це неймовірні відчуття. Це мене дуже надихає. Якщо в перші три місяці повномасштабного вторгнення я перебувала в ступорі й нічого не могла писати, то зараз я десь раз на тиждень обов’язково пишу щось нове

Не скажу, що я стала іншою людиною. Але я продовжую змінюватися, і ці зміни мені дуже подобаються. Що я зрозуміла? Що не варто старатися бути для всіх хорошою; що не варто зраджувати собі; що музика не поза політикою — це стало для мене надзвичайно болючим відкриттям; що сім’я важливіша за кар’єру; що я вже доросла; а ще — я почала більше цінувати все, що маю. 

Я почала більше цінувати людей, які впливають на інших добром. І радію, що в Україні так багато людей, які допомагають одне одному, нашим захисникам і захисницям, донатять. Зрозуміла, що надія — наша найбільша сила, яка нас об’єднує, дає нам жагу жити та боротися.

Минулого року ти була в турах, здається, значно більше часу, ніж удома: ти давала концерти в Європі та Америці, а також в українських містах. Чи можеш поділитися особливими моментами та емоціями, які закарбувалися у твоїй пам’яті за цей марафон концертів удома та поза ним?

Усі концерти з 2022 року відчуваються зовсім по-іншому. Якщо раніше ти фокусувався на тому, щоб приїхати на місце концерту, зробити чек, виступити, подарувати людям свято, шоу, то зараз щастя для артистів — те, що концерт узагалі відбувся. Те, що ви з командою змогли доїхати, не було тривоги чи блекауту, відчувається як щось неймовірне. А успіх виступу, окрім усього того, що я назвала вище, почали вимірювати кількістю донатів, які вдалося зібрати. 

Я раділа, що в осінньому турі мені вдалося відіграти 19 концертів і тільки один з них перенесли через тривалу тривогу. Це зараз щастя для артистів! Неймовірні відчуття переживаєш, коли під твої пісні в залі плачуть, приходять за лаштунки і розповідають свої історії, які з ними пов’язані… У такі моменти розумієш, який емоційний вплив має твоя музика.

Наше знімання сьогодні призупинила повітряна тривога, що сповіщала про загрозу використання балістичного озброєння. Проте всі сприйняли це скоріше як незручний нюанс, що затримує процес, аніж як загрозу життю. Чи відчуваєш ти на собі цей сумнозвісний ефект звикання, про який зараз усі говорять?

Я не з тих, хто до цього звик, якщо чесно. Навпаки, я нервую, коли люди поруч нехтують цим і не йдуть у безпечне місце.  Я — та людина, яка зазвичай панікує та одразу кличе всіх бігти в укриття. Тому що я зрозуміла такий простий факт про себе: я панікер і не нервую, коли перебуваю в безпечному місці. Тож коли пишуть, що є цілі, які летять на місто, де я зараз, я обов’язково йду до укриття. Удома ми постійно спускаємось у бомбосховище і можемо там проспати всю ніч, якщо є загроза.

Музика та написання пісень зараз спосіб терапії для тебе?

Це справа мого життя. І я роблю це просто тому, що інакше не можу. Хоча…. дійсно, коли ти створюєш пісню, вкладаєш туди якусь свою думку, ти наче закриваєш якийсь гештальт. Виходить, це такий побічний терапевтичний ефект.

Тоді як багато українських артистів перекладають усі свої старі хіти, ти вирішила розпочати все з нуля й зробити ставку на нові україномовні пісні. Здається, шалена популярність «Кохаю, але не зовсім», «Щоб не було», «Вотсап» та інших треків українською, на які публіка чекає на концертах, демонструє, що цей шлях себе виправдав.

Тут кожен обрав свій шлях — немає правильного та неправильного. Усі трансформувалися згідно з тим, які зміни всередині кожного відбувалися. Хтось раніше зрозумів, що зараз треба, щоб з’явилося стільки україномовного матеріалу, щоб люди перестали слухати російське. Комусь знадобилося трішки більше часу, щоб ці зміни прийняти

Я якось дуже швидко усвідомила для себе, що не бажаю чіплятися за минуле, що хочу стати першою українською попвиконавицею, яка створюватиме багато якісних і стильних україномовних пісень, котрі люди будуть слухати. І мене захопила ця хвиля.

Тексти твоїх нових пісень — спільна робота твоя та чоловіка?

Так, усі мої нові пісні написані за участі мого чоловіка. У нас вийшов неочікуваний тандем, і, дійсно, це така спільна творча енергія, яка дає плоди у вигляді хітів. Написання пісень — це його величезне хобі. Я його постійно відриваю від роботи, від бізнесу — в нього немає на це часу, але я якось домовляюся (сміється)

Плюс багато хітів створено саме в тріо — нашим співавтором є Ваня Клименко. У нас з ним такі відверті студійні розмови про все-все, що ми вже стали близькими друзями, і пісні пишуться легко. Адже в цьому процесі відкритість та відвертість дуже важливі.

Також я постійно експериментую з новими українськими музикантами — все це ви почуєте в моєму новому альбомі, над яким я зараз працюю. Там багато нових цікавих імен, багато експериментів з новими саундпродюсерами.

Чому певна частина українців усе ж продовжує слухати російські пісні та чи є, на твою думку, ще щось (окрім безлічі класного українського контенту в музичній сфері), що можна зробити, аби це назавжди залишилось у минулому?

Дуже важливо, щоб людина сама дійшла до думки, чому треба перестати це робити. Не через агресію. Треба більше пояснювати, доносити. Я, наприклад, вступаю в такі діалоги, коли бачу, що людина продовжує слухати російське. Я намагаюся пояснювати, чому це не ок, чому важливо підтримувати українських музикантів

А українським артистам, своєю чергою, потрібно писати класні пісні — адже якщо немає якісного контенту, то люди слухають те, що було, те, що вони пам’ятають, чи (не дай боже) щось нове російське. Тому тут має бути двосторонній підхід.

Щодо класних українських артистів і треків. Кого слухаєш зараз та кого радила б додати в плейліст своїм прихильникам?

Зараз випустив дебютний альбом Nikow — цікавий хлопець, який створює музику поза трендами, він просто розповідає у своїх піснях дуже особисті історії. Це дуже відчувається та класно звучить.

Обов’язково треба послухати jockii druce. Це найкрутіший поет, якого я знаю, справжній геній. Його тексти вивертають тебе, підштовхують замислитися про щось — я стільки почуттів переживаю в собі, коли слухаю його треки! У нас, до речі, є спільна пісня «Журба» в його новому альбомі, якою я дуже пишаюся.

З нових дуже подобається Кажанна і свіжий реліз дівчинки KLER — «Хмарами».

Тема хейту в соцмережах — частий лейтмотив твоїх пісень. Як ти навчилася співіснувати із цим неминучим явищем? Чи це й досі має значний вплив на твоє ментальне здоров’я, зокрема?

Лейтмотив — це гучно сказано, адже на цю тему вийшло тільки дві пісні поспіль. Загалом лейтмотив усіх моїх пісень — це кохання. Я вважаю, що в житті немає нічого важливішого — це я кажу про кохання взагалі, у глобальному розумінні

А тема хейту дуже гостра та важка для кожного українця. І коли ти стикаєшся із цим — а в моєму випадку величезний хейт був через особисте, — у тебе всередині ніби з’являється величезна чорна діра, яка не дає тобі нормально існувати. Я б порівняла страждання від хейту з важкою психічною хворобою. Думаю, що зовсім скоро психологи та науковці скажуть нам, що така хвороба справді є, і дадуть їй офіційну назву

Уже минув час, я це пройшла, але тільки зараз усвідомлюю, наскільки важко було. Цей період дав мені розуміння: якщо ти хочеш, щоб не було хейту, треба просто нічого не робити, заховатися і сидіти мовчки. А це не мій вибір. Більше того, я розумію, що це не остання така історія в моєму житті, але тепер я вже знаю, що із цим робити. 

Щоб зрозуміти моє ставлення до хейту зараз, треба послухати мою пісню «Хай пишуть».

Як ви із чоловіком сприймаєте ті відголоски хейту/пліток/нерозуміння, які ще й досі час від часу долітають у бік вашої пари? Кохання не зважає на хейт?

Залишилися якісь поодинокі коментарі, можна натрапити на парочку коментарів у TikTok. Зараз я все це сприймаю абсолютно нормально. А ще я дуже радію тому, яка величезна підтримка є. 

Поспілкувавшись із різними людьми, я зрозуміла, що всім пишуть щось погане. Навіть найвідомішим волонтерам країни. І мені стало легше. Знаєте, яку найкориснішу пораду мені дали хлопці Лачен і Міша Лебіга? Блокувати хейтерів! Я цього раніше не робила, але зараз точно не час зважати на тупі образи та брати їх близько до серця.

Дует з Мішею Лебігою, в якому, зокрема, також ідеться про ворожість у соцмережах, — по-справжньому неочікуваний хід, який вкотре демонструє твою готовність до експериментів. Розкажи трохи більше про те, як з’явилася ідея колаборації.

У нас із Мішею все сталося по любові. Ми познайомилися, тому що він любив мої пісні та знімав під них TikTok’и, співаючи під колоночку. Потім я запросила його долучитися до мого першого музичного збору на пісню «Кохаю, але не зовсім» — нам тоді вдалося зібрати 2 мільйони гривень. Потім нам на програмі «20:23» у Жені Яновича закинули ідею зробити дует — ми віджартувалися, що зробимо. І майже одразу я зрозуміла, що треба робити спільну пісню, а Міша запропонував ще й стрим на Twitch зробити (Міша Лебіга — український стример, рекордсмен платформи Twitch в Україні. — Прим. ред.). Робота «А я все плакала» вийшла дуже легкою, щирою та хітовою. Напевно, тому так сподобалася людям і за першу добу очолила чарти музичних платформ.

Не менш несподівано ви «запрем’єрили» трек — на стримінговій платформі Twitch. Під час благодійного стриму вдалося зібрати понад 6 мільйонів гривень, які навпіл розподілили між «Азовом» та 18 родинами загиблих під час ракетного удару по Чернігову 17 квітня. Сьогодні музика — це не лише твоя терапія, а й твоя зброя?

До речі, це вперше в Україні, коли музичний реліз «прем’єрили» на Twitch. І не просто «прем’єрили», а ще й збирали донати.

Музика — це для мене зараз дуже важливий інструмент. Інструмент єднання, популяризації української музики, допомоги. Мені дуже хочеться, роблячи свою справу, приносити користь. І відчуття, що ти зміг комусь допомогти, — найприємніше у світі! 

Якщо чесно, я навіть подумати не могла, що нам вдасться зібрати таку колосальну суму в 6 мільйонів. Наші люди, наші бізнеси — неймовірні. Це було дуже потужно!

Нещодавно тобі виповнилося 34, у своєму святковому дописі в Instagram ти зазначила, що, хоча раніше думала, що після 30 життя закінчується, зараз бачиш, що все стає тільки цікавішим. Від яких змін у собі та у своєму ставленні до світу ти по-справжньому кайфуєш?

Коли я казала, що після 30 все стає тільки цікавішим, я мала на увазі, що відбувається всередині мене як особистості. Зараз я відчуваю себе більш наповненою. Усе ж таки, коли ти старша, стаєш трохи розумнішою — і це дуже цінно відчувати. Життя стає якіснішим: я вже розумію, що треба вміти відпочивати — і роблю це. Я розумію, що якщо занурююсь у роботу, то відкладаю все і повністю присутня там. Це все завдяки досвіду, друзям, книжкам, розумним людям, до яких я тягнуся…

У мене зараз багато друзів, старших за мене, на яких я дивлюсь із захопленням. І, мені здається, я перестала боятися старішати. Єдине, що мене дратує, — це розуміння того, що візуально, зовнішньо це станеться зі всіма нами. Із цим розумінням я ще змагаюся. А так загалом відчуття офігенні.

Схоже на те, що, набравши шалений темп, ти не плануєш збавляти обертів. Які найсміливіші та найшаленіші ідеї плануєш втілити цього року? На що нам чекати найближчим часом?

Ой, великих планів на рік багато! Найсміливіше для мене — це нарешті випустити альбом. Це колосальна робота, адже це буде мій перший великий сольний альбом.

Вам першим розповім, що він вийде восени. Кажу «восени» і дуже хвилююся, тому що хочу встигнути все дописати. Адже є пісні, які написані рік тому, а я вже думаю — може, замінити на нові… Для музиканта це нескінченний творчий процес.

А ще планую великий сольний концерт у Києві. Де саме, поки сказати не можу, але ви можете здогадатися за словом «великий» (сміється).

Надю, якою ти уявляєш свою наступну обкладинку Cosmopolitan і про що ти хотіла б говорити в наступному інтерв’ю?

А-ха-ха, давайте, це станеться десь за два роки, я на обкладинці — жіночна-жіночна, а в інтерв’ю розповідаю вам про свою сім’ю.

Команда:

Фото Михайло Федорак

Відео  Павло Кобець

Стиль Євгенія Бакуменко

MUAH Олександра Ветрова

Асистентка MUAH Діана Коваль

Асистентка MUAH  Вікторія Пулєва

Виконавчий продюсер Нікіта Фелік

Художник по світлу Кузьменко Олексій

Модний партнер проєкту INTERTOP (образ від Armani Exchange)

Ювелірний партнер проєкту Pandora

Схожі статті
Реклама
cosmopolitan banner
Люди
ПОПУЛЯРНІ