Турбота як спосіб життя: благодійниця Марина Семененко — про внутрішню тишу, любов до рідного міста і можливості, які варто передавати далі

Жити усвідомлено, діяти для інших

Що таке турбота — риса характеру чи щоденна практика? Як поєднати дисципліну з м’якістю, а особистий досвід із суспільною місією?

Ми поспілкувалися з Мариною Семененко — чернігівською активісткою, засновницею фонду SemarglS і менторкою з усвідомленого життя — про те, як жити в ритмі турботи. У її щоденній рутині немає місця хаосу. Натомість — тиша дії, сила дисципліни та спокій внутрішньої впевненості. У розмові з Cosmo Марина розповіла про тіло як партнера, здоров’я без фанатизму та турботу як філософію щоденного вибору.

Ранки як японський сад

Ранок Марини — це ритуал, у якому зливаються тіло, душа і думки. П’ять перлин Тибету, рухи, натхнені шаолінською традицією, — вона робить це не заради відео у соцмережах, а для глибшого контакту із собою.

«Це почалося з турботи про здоров’я. Але в якийсь момент я помітила: не тільки настрій стабілізувався, а й обличчя ніби підтягнулося. Це як внутрішня гігієна — 15 хвилин щодня замість років відновлення потім».

Тіло для неї — не об’єкт для покращення, а партнер, про якого дбаєш із повагою. Її улюблені практики — iBoost, пілатес, плавання, інверсійний тренажер. Не заради рекордів чи результатів, а щоб спина не боліла, думки були ясними, а всередині завжди сяяло світло.

Краса без зайвого шуму

Для Марини краса — це не про яскраві тренди чи гучні бренди. Її стиль — це спокій і простота, речі, які служать довго і дарують комфорт. В улюбленому гардеробі поєднуються пастельні, нейтральні кольори, натуральні тканини та стриманий мінімалізм у дусі old money. Усе це — відображення її внутрішньої гармонії.

«Головне питання в житті: хто ти є? Найважливіше завжди приховано всередині. Треба вміти показати своє внутрішнє так, щоб люди тебе розуміли».

Дисципліна для Марини — це не жорсткі рамки, а повага до себе, до природних ритмів і звичок, які справді працюють. Після старої травми хребта фізична активність стала необхідністю, але без культу тіла. Спорт — для здоров’я, а все інше сприймається як приємний бонус.

З дитинства вона практикує медитації — не в релігійному значенні, а як спосіб очищення розуму, концентрації та звільнення від емоційного перевантаження.

«Мені здається, що медитації привели мене туди, де я є. Вони допомагають мені долати виклики, досягати цілей щодня. Медитації — невід’ємна частина мене».

Бути собою — і ділитися

Коли Марина говорить, відчувається: перед тобою людина, яка звикла діяти. Вона активна, впевнена, відкрита — і завжди пам’ятає, звідки починала.

«Я народилась у бідній родині. Але завдяки своїм здібностям у навчанні отримала стипендію. Така проста, конкретна підтримка — і це був мій шанс. Хтось побачив мої старання. І визнав їх. Я розуміла, що лише освіта може бути моїм соціальним ліфтом, і використала цю можливість. З того моменту я знаю, як виглядає шанс. І хочу дати його іншим».

Цей досвід ліг в основу благодійного фонду SemarglS, який Марина створила, щоб підтримати дітей Чернігівщини. Стипендії для обдарованих школярів з родин у складних обставинах — це не символічний жест, а реальний інструмент змін. Саме така стипендія колись дала шанс їй — і тепер вона передає його далі.

«Турбота має бути не лише емоційною підтримкою. Важливо зробити те, що можеш, аби допомогти, і ніколи не залишатися осторонь. Я вірю: якщо тобі дали шанс — передай його далі. Що більше у нас буде розумних дітей, які вміють “ловити” ці шанси, то більше успішних людей житиме в Чернігові у майбутньому».

Крім стипендій, фонд SemarglS організовує освітні програми й розвиткові заходи: безкоштовні майстер-класи з малювання, ментальну арифметику, шахи. У перспективі фонд може вирости у повноцінний навчальний простір — місце, де дітям допомагають не просто вчитися, а розкриватися.

Маленьке місто — великі наміри

Вона живе в Чернігові. Не «залишилась», а обрала. Тут її дім, її справа, її спокій. Марина закінчила історичний факультет і тонко відчуває глибину краю, який колись звався Чернігівським князівством. Але для неї важливе не лише минуле — ще більше її хвилює майбутнє.

«Я не хочу, щоб діти виростали з бажанням тікати. Я хочу, щоб у них був вибір — залишитись. І я можу щось для цього зробити».

Фотограф: AGAPOV and ARNO

Стиліст: Yliko

Партнер: магазин Flawlessly