Леонардо Ді Капріо став артистом 2025 року за версією Time
опубліковано: 15 грудня 2025
У Голлівуді щороку з’являються нові обличчя, але справжні зірки — ті, чиє світло не тьмяніє десятиліттями. І якщо хтось і довів, що кінематограф — не про швидкоплинну славу, то це Леонардо Ді Капріо.
У 2025 році журнал TIME назвав його артистом року — не за нову роль, а за цілу епоху, яку він створив у кіно.
Колись юний Лео переглядав старі фільми на взятих напрокат касетах і вчився у своїх кумирів. Особливо сильно на нього вплинула гра Джеймса Діна — щира, вразлива, справжня. Ця «чесність» і стала фірмовою рисою самого Ді Капріо.
На великий екран він увірвався у драмі «Життя цього хлопця» (1993), де зіграв разом з Робертом Де Ніро.
Невдовзі була кінострічка «Що гнітить Ґілберта Ґрейпа» (1993) — робота, завдяки якій Лео отримав свою першу номінацію на «Оскар» і довів, що вибирає не легку славу, а сильні історії.
Далі — ролі, що назавжди вписані у світову кіноісторію. Його образ у «Ромео + Джульєтта» (1996) став архетипом романтичного героя для цілого покоління 90-х та приніс йому «Срібного ведмедя» за найкращу чоловічу роль на Берлінському міжнародному кінофестивалі. «Титанік» (1997) перетворив актора на ікону кінематографу, подарував глобальне визнання та численні нагороди глядацьких симпатій.
«Авіатор» (2004) — роль, за яку Ді Капріо здобув «Золотий глобус» та номінацію на «Оскар»; «Острів проклятих» (2010) і «Початок» (2010) — проєкти, які показали, що він чудово справляється з напруженими психологічними історіями та заплутаними сюжетами; «Великий Гетсбі» (2013) приніс ще одну хвилю міжнародних нагород та відзнак; «Вовк з Волл-стріт» (2013), за який він отримав «Золотий глобус» та чергову номінацію на «Оскар». Кожна із цих ролей стала не просто образом, а творчим проривом, що відкривав для нього нові горизонти.
А фільм «Вбивці квіткової повні» (2023) лише підтвердив: його розвиток не має меж — Ді Капріо продовжує вдосконалюватися і впевнено рухається вперед.
І звісно, не можемо оминути його тріумфальний «Оскар» за «Легенду Г’ю Ґласса» (2015). Лео повністю занурився у роль: ночував на холоді, їв сирі продукти, розпалював вогонь без сірників, стріляв з історичної рушниці та вивчав мову індіанців. Він сам виконав небезпечну сцену сплаву річкою, а щоденний грим і довга борода тільки ускладнювали роботу. Після гучних прогнозів та щорічних жартів про «запізнілу нагороду» саме ця роль стала тією, яка офіційно закріпила його статус визнаного майстра.
Нагадаємо, що у 2025 році Леонардо Ді Капріо отримав номінацію на премію «Золотий глобус» за акторську роботу у фільмі Пола Томаса Андерсона «Одна битва за іншою».
Ді Капріо давно проявляє себе не лише на знімальному майданчику. Він заснував Appian Way Productions, через яку реалізовує фільми та документальні проєкти, а також підтримує молодих режисерів. Паралельно актор розвиває власний екофонд, який працює над покращенням світової екологічної ситуації.
Здається, Ді Капріо давно зрозумів: секрет великої кар’єри — у здатності не втрачати азарт. Можливо, саме тому ми не втомлюємося дивитися на нього?
Текст: Вікторія Скорик
