ЦУМ Київ презентує осінній артсезон: «Алла Горська × Віктор Зарецький. Калейдоскоп епохи»

ЦУМ Київ відкриває новий артсезон, присвячений творчості Алли Горської та Віктора Зарецького — представників руху шістдесятників, які заклали нову мову українського монументального мистецтва, поєднавши силу образу з ідеями свободи, гідності й національної самобутності. У центрі уваги — сім вітрин, натхнених їхніми картинами. Це не музейні репліки, а нове прочитання: сучасна візуальна інтерпретація, що занурює в енергію образів, кольорів і життя талановитого подружжя.

«Ми прагнули не лише представити творчість Горської та Зарецького, а й створити досвід, у якому глядач відчує силу їхньої енергії. Роботи подружжя — не артефакти минулого, а живий код культури. Наші вітрини — спроба не відтворити чи згадати, а продовжити цю важливу на сьогодні мистецьку розмову», — ділиться своїм задумом команда ЦУМ Київ.

Проєкт реалізовано в партнерстві з Фондом Алли Горської та Віктора Зарецького, заснованим Оленою Зарецькою — онукою митців. Частину творів Горської та Зарецького, на жаль, можна споглядати лише онлайн, тому цитування їхніх окремих робіт у вітринах ЦУМу є способом нагадати про важливе.

«Коли ми говоримо про збереження пам’яті про художників-шістдесятників і роботу зі спадщиною, важливо шукати шляхи до нових поглядів і сучасних переосмислень їхньої творчості, донесення сенсів та ідей, що закладали митці, до різних аудиторій. Вітрини ЦУМу, на мій погляд, — це неймовірна точка перетину візуального коду українських художників із життям киян», — зазначає Олена Зарецька.

Алла Горська та Віктор Зарецький: символи епохи

Алла Горська — яскрава, невгамовна, смілива. Вона не лише творила мистецтво, а й організовувала простір довкола себе — з людьми, ідеями, подіями. Віктор Зарецький — її протилежність: тиха внутрішня сила, зосереджений рисувальник, чутливий до лінії, кольору, ритму. Разом вони були одним з найцікавіших мистецьких тандемів XX століття.

Вони працювали колективно — в техніках монументального мистецтва, мозаїки, розпису. Після трагічної загибелі Горської у 1970 році Зарецький продовжив творити, і його пізні картини стали своєрідним живописним діалогом з пам’яттю.

Сім вітрин. Сім калейдоскопів

Вітрина 1. Натхнення: Алла Горська, «Ескіз розпису», 1967

Бірюзові, жовтогарячі та пурпурні форми пульсують, ніби живий організм. Об’ємна мозаїчна стилістика вітрини відсилає до стінописів і дає змогу «ввійти» в картину. Це історія про мистецтво, що проростає й охоплює простір.

Вітрина 2. Натхнення: Віктор Зарецький, «Реквієм», 1980

Пластика кольору, горизонтальні смуги, зміщені обриси — робота Зарецького звучить як емоційна симфонія. У вітрині — фігури, що втілюють внутрішнє переживання. Це не про втрату — це про те, що залишається назавжди.

Вітрина 3. Натхнення: Алла Горська, «Синій чоловік з рукою», 1963

Абстрактна композиція, де домінує дія. Геометричні форми, сині, червоні, помаранчеві площини і постать у русі створюють образ сили. Тут — портрет людини, яка чинить опір і діє.

Вітрина 4. Натхнення: Алла Горська, «Ескіз розпису», 1967

Дерево життя, світло, орнаментальні мотиви — у цій роботі Горська створює свій візуальний космос. У вітрині жовтий фон переломлюється через рожево-зелені форми, народжуючи відчуття зростання, оновлення, життєствердної енергії.

Вітрина 5. Натхнення: Алла Горська, «Танок», 1964

Фігура козака, зображеного в динаміці, надихнула на створення вітрини, де все — про ритм. Колористика — рожевий, м’ятний, блакитний — створює візуальний танець. Сорочка з вишивкою підкреслює український код, а композиція ніби кличе до руху.

Вітрина 6. Натхнення: Віктор Зарецький, «Осінь. Вітер», 1977

Фіолетово-помаранчевий пейзаж оживає у вітрині, де дерева гнуться від вітру. Це картина настрою, тиші, глибини. Текстурності додає спеціально створений килим, який підсилює ефект присутності в картині.

Вітрина 7. Натхнення: Алла Горська, «Ескіз розпису», 1967

Фінальна вітрина — візуальна хвиля, в якій бірюза, корал, рожевий і зеленуваті акценти складаються у світлу гармонію. Це не просто завершення — це новий початок, у якому все ще звучить голос Алли Горської.

Техніка, інтерпретація і мова кольору

Команда ЦУМу працювала з різними техніками — об’ємними формами, імітацією плитки, візуальними «розсипами» мозаїки. Для двох вітрин (2 і 6) були створені килимові композиції, натхнені палітрою оригінальних картин Зарецького. Це новий формат для артоформлення вітрин, який дозволив надати експозиції тактильності та глибини.

Інтерпретації не копіюють роботи, а цитують їх. «Мета — не відтворити, а оживити, створити атмосферу, коли глядач опиняється всередині твору», — пояснює команда ЦУМу.

Цей проєкт — продовження культурної місії ЦУМу: створювати відкритий простір для мистецтва, діалогу і нових сенсів. Горська і Зарецький — художники, чия творчість вийшла за межі часу. Кожна з їхніх робіт крізь роки залишається міцним символом того, що мистецтво, як і людська думка та гідність, не визнає жодних обмежень. А творчість і є найвищою свободою.