Чому ChatGPT не може замінити психотерапевта
Писати про свої емоції штучному інтелекту може здаватися безпечним і навіть заспокійливим — але це зовсім не те саме, що справжня терапія. ШІ має всі риси, яких бракує традиційній психотерапії: він доступний, безкоштовний або майже безкоштовний, не лякає й відповідає миттєво. «ChatGPT мотивує мене, коли мені сумно чи бракує сил», — каже Мелісса, яка працює віддалено й використовує його, щоб не почуватися самотньою. Кілька разів на місяць вона просто пише щось на кшталт: «Підбадьор мене». У відповідь отримує короткі фрази: «У тебе все вийде», «Ти сильніша, ніж думаєш» — і цього достатньо, щоб трохи підняти настрій.
Мелісса розуміє, що не говорить з реальною людиною, але саме це її й приваблює. «Мені не потрібен уявний друг — це було б дивно. Просто зручно: можна написати будь-де й будь-коли, і ШІ неупереджений, бо він мене не знає», — пояснює вона.
@brit_harvey
У США, за даними Національного альянсу з психічних захворювань, майже половина людей із психічними розладами не отримують допомоги. «Більшість терапевтів не приймають страхування, а спеціалістів і гарячих ліній просто не вистачає, щоб охопити всіх, хто потребує підтримки», — говорить психотерапевтка та дослідниця технологій Кеті Кук. Для покоління, яке звикло питати все у Google, чат-боти здаються логічним виходом. За даними опитування YouGov 2024 року, 55% молодих людей віком від 18 до 29 років готові спілкуватися з ШІ замість живого психотерапевта, а майже кожен третій уже використовував його саме так.
«Коли здається, що звернутися більше нікуди, ШІ може сприйматися як рятівне коло», — пояснює Кук. Але поєднання національної кризи психічного здоров’я та покоління, яке шукає розраду в алгоритмі, — небезпечна комбінація.
І річ не лише в тому, що штучний інтелект не здатен відчувати емпатію. Він не може розпізнати кризовий стан або втрутитися, якщо людині справді загрожує небезпека. У лютому 2025 року світ сколихнула історія 29-річної Софі Роттенберг, яка наклала на себе руки після кількох місяців «спілкування» із чат-ботом, створеним на базі ChatGPT. Її мама знайшла листування: бот був уважним і «підтримував», але не мав ані зобовʼязання, ані можливості зробити те, що зробив би справжній психотерапевт.
До ШІ можна звернутися, щоб підібрати слова для вираження своїх емоцій, але він не замінить людину, яка здатна тебе почути, зрозуміти та вчасно допомогти.
ШІ не замінить терапію: чому ChatGPT не може допомогти так, як справжній психолог
Трагічна історія користувачки, яка довірила свої переживання чат-боту й не отримала реальної допомоги, нагадує: навіть якщо штучний інтелект задовольняє базову потребу в підтримці, він не здатен діагностувати, проводити терапію чи рятувати життя.
Психологиня Дженна Беннет пояснює: сила терапевта — у вмінні безпечно провести людину через складні емоційні переживання. ШІ натомість просто повторює те, що ти говориш, не заперечує і не ставить складних запитань. Це створює ілюзію комфорту, але не дає шансу побачити свої патерни чи змінитися. Справжній терапевт може зупинити тебе посеред речення, вказати на руйнівну поведінку або делікатно поставити під сумнів твої переконання — саме це «тертя» запускає процес зцілення, який жоден алгоритм не здатен відтворити.
@brit_harvey
«Без цього досвіду ми вчимося уникати складних розмов, не вміємо долати конфлікти чи відновлювати контакт після сварок», — додає Кеті Кук, дослідниця впливу технологій. У підсумку взаємодія із ШІ може зробити спілкування комфортним — але лише тому, що в ньому немає справжніх емоцій. І що частіше ми обираємо цю «безпечну» форму розмови, то складніше стає будувати реальні стосунки з людьми — тими, хто насправді нас підтримує.
Алі, яка почала користуватися ChatGPT, щоб виговоритися без відчуття провини перед близькими, зізнається: «Мені легше, бо не боюся бути “надто емоційною”. Людям важко слухати мене по кілька разів, а бот завжди спокійний і не оцінює». Така «безпечна» взаємодія приваблива, але позбавляє головного — довіри, яка формується тільки в живому спілкуванні.
Для багатьох, кого колись розчарувала терапія — через невдалого спеціаліста, високу ціну чи відсутність допомоги у кризовий момент, ШІ здається полегшенням. «Спілкуватися з реальною людиною — це завжди про довіру, ризик і вразливість, — каже Кук. — А із чат-ботом ставки нижчі». Проте це уявне полегшення може обернутися новими ризиками.
Психотерапевти проходять роки навчання, працюють за етичними кодексами й дотримуються конфіденційності. А от із чат-ботами немає гарантії, що твої особисті дані справді захищені. Компанії, які створюють ШІ, володіють твоєю інформацією — і можуть змінити політику будь-якої миті.
Попри це, межа між «довірливою розмовою» й бізнесом усе більше розмивається. Алі визнає: вона пам’ятає, що ChatGPT лише код, але водночас відчуває, що спілкування з ним більш приватне. «Я контролюю бесіду, бо не треба зважати на емоції співрозмовника — їх просто немає», — каже вона.
ШІ нікуди не зникне — і люди продовжуватимуть звертатися до нього за емоційною підтримкою. Але якщо ти серед них, психологиня Дженна Беннет радить зробити ще одну річ: поговорити хоча б з однією реальною людиною про те, що тебе турбує. А якщо хочеш справжньої допомоги — звернися до живого фахівця.
@lucypage_
Як знайти справжню підтримку замість ШІ: де шукати доступну терапію
Якщо приватна терапія здається надто дорогою, існують варіанти, які роблять допомогу більш доступною. Наприклад, громадські центри психічного здоров’я або університетські клініки при програмах підготовки психологів. «Терапія буває розрахована на різний бюджет, — нагадує психологиня Дженна Беннет. — А ще можна запитати поради у друзів чи партнерів — хорошого фахівця часто можна знайти за рекомендацією».
Справжня терапія — це не «емоційна бульбашка безпеки». Вона схожа радше на тренування сили: навчає залишатися в дискомфорті, розвиває стійкість і допомагає чесно подивитися на власні помилки. Це процес, який іноді болючий, але завжди глибоко людський. І саме тому жоден штучний інтелект поки не здатен замінити цей досвід — досвід справжнього одужання й живого зв’язку.
За матеріалами cosmopolitan.com
