Чому ми несвідомо торкаємося обличчя — і як позбутися цієї звички

Якщо ти читаєш цю статтю, мабуть, часто ловиш себе на тому, що рука ніби сама тягнеться до обличчя — потерти ніс, провести пальцями по щоках, «перевірити» прищик. Ти можеш робити так, коли тривожишся, зосереджено працюєш, занурена у свої думки й будь-коли ще, і найчастіше — навіть не усвідомлюючи цього. Звичка торкатися обличчя здається дрібницею, але насправді за нею стоїть цілий клубок психологічних причин — і цілком реальні наслідки для шкіри.

Несвідомі дотики як спосіб саморегуляції

Перше й найважливіше — несвідоме торкання обличчя майже ніколи не означає, що з тобою «щось не так», і не свідчить про неохайність чи недостатню силу волі. З погляду психології це форма саморегуляції з тієї ж групи, що й крутіння волосся, кусання губ, гризіння нігтів, постукування пальцями чи гойдання ногою — автоматичні дії, за допомогою яких психіка намагається впоратися з напругою тут і зараз.

@ridethewav3ss

Pyscology facts if you touch your nose or face in a conversation #fyp #pyschologyfacts #nervous #anxiety

♬ original sound - Ridethewav3ss

Нашій нервовій системі постійно потрібно балансувати між збудженням і заспокоєнням. Коли ти хвилюєшся, концентруєшся, перевантажена інформацією або просто втомлена, тіло шукає найшвидший спосіб трохи знизити напругу. І дотик — один з найпростіших і найефективніших інструментів, оскільки через тактильні рецептори мозок отримує сигнал безпеки. Саме тому рука тягнеться до обличчя —  це зона, до якої легко дістатися і водночас дуже чутлива, тому вона швидко дає заспокійливий ефект. Часто ми робимо це в моменти:

• прихованого стресу, який складно одразу розпізнати;
• розумового напруження;
• очікування або невизначеності;
• емоційного перевантаження;
• нудьги й «зависання».

Важливо й те, що такі дії зазвичай не усвідомлюються, бо звичка працює на рівні тіла, а не логіки. Перш ніж боротися із цією звичкою, варто зробити одну важливу річ — перестати воювати із собою. Бо поки причина — стрес і перевантаження, заборона торкатися обличчя працюватиме недовго. Набагато ефективніше — зрозуміти, що саме намагається заспокоїти твоє тіло, і дати йому безпечнішу альтернативу.

@embodiedselftherapy

The Butterfly Hug 🦋 A bilateral stimulation & self soothing technique. Save this for later! #emdr #trauma #therapy #cptsd #anxiety

♬ original sound - Bianca | Trauma Therapist

Чим дотики до обличчя шкодять шкірі

1. Перенесення бактерій. Навіть коли ти миєш руки часто — вони торкаються телефону, клавіатури, поручнів, дверних ручок. Кожен дотик до обличчя — це доставка бактерій у пори.

2. Запалення й мікротравми. Тертя, натискання, «дослідження» прищиків порушують шкірний барʼєр, навіть якщо ти нічого не видавлюєш. 

3. Затягування процесу загоєння. Шкіра відновлюється повільніше, коли її постійно чіпають — особливо при акне та постакне.

4. Зачароване коло. Чим більше ти торкаєшся — тим гірший стан шкіри — тим більше хочеться торкатися.

Що робити замість дотиків до обличчя 

1. Дай рукам інший сенсорний контакт. Підійдуть м’яч-антистрес, спінер, гумка для волосся на запʼясті, текстурований камінчик, монетка чи брелок.

2. Замість дотику використовуй тиск. Якщо тобі важливе заспокоєння, спробуй:

• стиснути долоні;
• обійняти себе за плечі;
• покласти руку на груди чи живіт і зробити три повільні вдихи.

Так тіло отримає сигнал безпеки без шкоди для шкіри.

@youranxioustherapist

Hope this helps you when you need it! #anxietyrelief #selfsoothe #selfsoothingtechniques #nervoussystemregulation

♬ original sound - Reggie Needs Armbands 🏊‍♂️

3. Зроби дотик усвідомленим. Якщо ти вже торкаєшся — спіймай момент і скажи собі подумки: «Я зараз нервую» або «Я втомилася». Це вже знижує автоматизм.

4. Барʼєрні трюки — тимчасові, але дієві: окуляри (навіть без діоптрій), пластир на пальці вдома, крем для рук із сильним ароматом як нагадує, що треба зупинитися.

@evxlynchristine

mwah #healingera #mentalhealth #selflove #selfcare

♬ original sound - evelyn

5. Зменш загальний рівень стресу, а не тільки симптом. Якщо дотиків стало більше — це сигнал. Допомагають регулярні паузи, більше руху, сон, дихальні практики — і терапія, якщо звичка переходить у навʼязливу.

Торкання обличчя — спосіб, яким психіка намагається подбати про тебе в моменті, і важливо навчити її інших, безпечніших способів.