ПТСР під час війни: як розпізнати і вийти зі стресового стану

Якщо ще 5–10 років тому про ПТСР — посттравматичний стресовий розлад — мало хто чув, то тепер ця абревіатура звучить мало не в кожній розмові пересічних українців. Разом із психологинею безоплатних груп підтримки «тихі зустрічі» від ГО «ТИША» Ольгою Чайкою ми вирішили розібратися, від чого може виникнути цей синдром, які він має симптоми та як лікується.

За даними МОЗ України, у 2021 році діагноз ПТСР був поставлений 3167 пацієнтам, а у 2023-му — вже 12 494. І це лише офіційні дані. Насправді кількість людей, які страждають на посттравматичний синдром і не звертається при цьому по допомогу, може бути набагато більшою. Розберімося, що ж таке ПТСР і чому в людини може з’явитися цей синдром.

Що спричиняє ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад може виникнути після того, як людина пережила травматичну подію. Але при цьому не всі стресові події призводять до ПТСР. Щоб мати ризик появи ПТСР, травма має бути шокуючою та небезпечною подією, яку довелося побачити чи пережити: стихійне лихо, нещасний випадок, бойові дії, сексуальне насильство. Коли твоє життя або життя інших — у небезпеці.

«Більшість людей не отримують ПТСР після травми. Натомість найпоширенішою реакцією на травму є стійкість. Багато симптомів, пов’язаних із травмою, зникають самі по собі або під час лікування та не переростають у ПТСР. І лише 6 із кожних 100 осіб матимуть посттравматичний стресовий розлад у певний момент свого життя», — пояснює психологиня «тихих зустрічей» від ГО «ТИША» Ольга Чайка.

Цивільні жителі під час війни страждають не лише від прямих травм: втрати близьких, нормального життя та впевненості у майбутньому, хвороб, незакритих базових потреб (їжа, сон, охорона здоров’я), але також від вимушеної міграції. Але через стигму психічних розладів та культуру багато людей не визнають і навіть заперечують, що їм важко це все переживати.

Які симптоми ПТСР?

Вони можуть бути дуже різноманітними:

• флешбеки, коли ти згадуєш травматичну подію;
• проблеми у спілкуванні з близькими людьми, друзями та колегами;
• фізичні симптоми, такі як головний біль, біль у грудях або нудота;
• сильні емоції, включаючи почуття, які можуть здатися «невідповідними» ситуації (наприклад, страх, коли ти вдома). Ти також можеш відчувати тривогу, сум, пригнічення або роздратування, мати підвищену чутливість до гучних звуків, запахів або інших речей навколо себе;
• проблеми зі сном або потреба багато спати;
• зміна апетиту;
• проблеми з отриманням насолоди від того, що ти любила робити раніше, наприклад проводити час із друзями або займатися спортом.

Увага! Частина симптомів може свідчити про наявність інших розладів. Плюс ПТСР може накладатися на вже наявні розлади, тому важливо звернутися до лікаря і не займатися самодіагностуванням.

Що робити після травми?

По-перше, визнати, що ти пережила травму і що це може вплинути на твої емоції.

Після цього ти можеш:

• Звернутися до свого сімейного лікаря. Він визначить твій стан та надасть рекомендації або направлення до профільних лікарів.
• Зосередитися на послабленні буденного стресу, оскільки він може посилити наслідки травми. Хорошим способом полегшити стрес є спорт, йога та медитації.
• Проводити час із родиною та друзями. Якщо є можливість, попроси про підтримку своїх близьких. Травма часто «заживає» за допомогою стосунків, тому відчувати зв’язок з іншими справді корисно.
• Розглянути групу підтримки. Розмова з іншими людьми, які пережили травму, допоможе тобі почуватися менш самотньою. Ти можеш отримати поради, як почуватися краще. Наприклад, безоплатні групи підтримки «тихі зустрічі» проходять у Запоріжжі, Харкові, Львові, а записатися на них можна тут.
• Намагатися дотримуватися здорового розпорядку дня. Їжа, сон і фізичні вправи за регулярним розкладом можуть зменшити стрес і дати тобі більше контролю над своїм життям. Це важливо, тому що травматичні події можуть викликати відчуття, що ти втратила контроль.
• Дати собі час. Мало хто «відновлюється» відразу після травми. Виділи необхідний час і зроби те, що вважаєш за потрібне, щоб одужати.
• Якщо можливо, не приймати серйозних рішень одразу після травми. Вибір у питаннях кар’єри, стосунків, фінансової чи житлової ситуації може спричинити додатковий стрес і непевність у період, який може бути напруженим і невизначеним.

Про проєкт:

Проєкт «тихі зустрічі» громадської організації «ТИША» від німецького благодійного фонду OneUkraine gGmbH — це безкоштовні фасилітовані офлайн-групи підтримки для жінок будь-якого віку, статусу чи віросповідання. Це розробка операційної команди та професіоналів у сфері психології, яка поєднує в собі новітні методи психологічної підтримки та спільнототворення. Програма «тихих зустрічей» складається із шести занять, які модерує фасилітатор-психолог. Проєкт працює з внутрішньо переміщеними особами; жінками з інвалідністю; жінками — піклувальницями ветеранів, які втратили кінцівки; жінками з родин військовослужбовців, які перебувають у полоні, вбиті або зникли безвісти, а також із соціальними працівницями, волонтерками, вчительками, психологинями та медикинями.