Чому ми самотні: психологиня пояснює, як сучасний спосіб життя вбиває кохання

Як сучасність підриває звичну ідею стосунків, заплутує, ускладнює і створює враження, ніби на бажанні мати ту саму любов на все життя можна (чи навіть варто) ставити хрест

Будувати стосунки зараз складно як ніколи. І на це є цілий вагон причин. Які вони та що із цим робити, сьогодні нам розповідає запрошена експертка, психологиня-сексологиня Юлія Бокла.

Щодня я бачу багато повідомлень дівчат та хлопців в пошуку партнерів/ок, і всіх цих людей об’єднує одне — вони не можуть знайти того чи ту саму, хоч як намагаються. Читаючи їхні історії, я вкотре тішуся, що вже заміжня і більше не мушу ходити на побачення з дивними незнайомцями чи безкінечно свайпати Tinder із крихітною надією на щастя. Як ми до цього прийшли?

Надмір вибору

Багато експертів звинувачують Tinder у перетворенні вибору партнерів на похід в онлайн-магазин: ти маєш певний список покупок (критеріїв) і обираєш товар (партнера/ку) залежно від своїх вподобань. Або ж просто накидаєш у кошик (свайпаєш), коли тобі нудно. Як і на умовному «Аліекспрес», тобі здається, ніби вибір необмежений: можна свайпати нескінченно, тому ти не те щоб дуже зацікавлена у ретельному вивченні кожної анкети. Але як і на чому в такому разі будувати якщо не симпатію, то хоча б банальний інтерес?

FOMO — так-так, він буває пов’язаний і зі стосунками

Ми звикли розглядати FOMO (Fear of Missing Out) в контексті кар’єри, грошей та життя загалом — але несвідомо він впливає і на наші стандарти стосунків. Ловила себе колись на злості на партнера/ку через те, що комусь у соцмережі влаштували незабутній сюрприз, у той час як ви обирали черговий серіал на Netflix? Споглядаючи неймовірні історії кохання вже не в кіно, а в соцмережах, ми забуваємо про те, що люди схильні виставляти тільки хороше, і таким чином потрапляємо в пастку нереалістичних очікувань. Бо реальність стосунків — разом з болем, образами і тривалою роботою над ними — зазвичай залишається за кадром.

@dirtybootsandmessyhair

Розмиття ролей

Захист прав жінок і (принаймні загально) рівні права глобально змінили сприйняття стосунків. У ХХ столітті в сім’ях панувала визначеність: чоловік заробляє (за можливості), жінка виховує дітей, доглядає за домом, гарно виглядає. Зараз така картинка мало кого задовольнить. І хоча я точно не хотіла б повернутись у часи, де замість написання цієї статті я мала б руками прати сорочку чоловіка, правда полягає в тому, що ми заплутались у питанні, хто і що має робити у стосунках. І така анархія, де ніхто нічого не мусить, працює далеко не завжди. Що робити? Знаходити ту модель, яка працює саме для тебе, і людину, з якою у вас збігаються цінності та бачення ролей у сім’ї. Завдання із зірочкою, згодна.

Надмірна психологізація

Як психологиня, я не можу не радіти тому, з якою увагою люди зараз ставляться до свого ментального здоров’я. Однак засилля псевдоекспертів та популяризація деяких концептів (з подальшим спотворенням) грає з нами і нашими стосунками злий жарт. І як наслідок ми плутаємо піклування про особисті межі із захисними механізмами, депресію з виснаженням, а в конфліктах одразу говоримо про токсичність, проєкцію і газлайтинг. Круто знати і дійсно розбиратися в ознаках цих феноменів і відстоювати себе, але також варто не раціоналізувати надміру і фокусуватися на почуттях, а не на психологічних визначеннях.

Так, сучасність підриває звичну ідею стосунків, заплутує, ускладнює і створює враження, ніби на бажанні мати ту саму любов на все життя можна (чи навіть варто) ставити хрест. Але вона також дає свободу — будувати саме ті стосунки, які ти хочеш, і саме так, як тобі буде комфортно. А що вже робити із цією свободою — вирішувати тільки тобі!