Як страх ґостингу заважає нам будувати стосунки — і що із цим робити

Ґостинг, на жаль, давно не новина. Цей термін з’явився ще на початку 2000-х, але й раніше люди раптово обривали спілкування з тими, з ким зустрічалися, — просто тоді для цього не було окремого слова. І все ж, хоч наскільки поширеним стало це явище, переживати його щоразу так само боляче. Тож у сучасному світі знайомств, який і без того здається особливо невтішним, люди намагаються підготуватися до найгіршого заздалегідь. Ба більше, вони починають знайомитися з думкою, що їх неодмінно заґостять.

У відео в TikTok, яке стало вірусним, користувачка розповідає, що саме так поводиться у стосунках. «Тепер доводиться вдавати, ніби кожна зустріч із людиною, з якою ти спілкуєшся, потенційно може стати останньою у твоєму житті, — каже вона у відео. — Таке траплялося зі мною стільки разів, що я вже й не порахую». У коментарях люди діляться власними історіями ґостингу та застерігають інших, що таке може статися будь-коли. «Треба бути готовим до того, що тебе можуть заґостити в будь-який момент, навіть якщо ви вже перебуваєте у повноцінних стосунках», — написав один користувач. «Саме тому я більше не радію знайомствам з новими людьми», — додав інший.

«Часто це може бути захисним механізмом, особливо в людей, які раніше пережили відмову або біль у стосунках, — пояснює психотерапевтка Менді Лам. — Зрозуміло, чому хтось може так почуватися, особливо якщо раніше все здавалося чудовим, а потім інша людина раптово зникала. Для декого така реакція також може бути відповіддю на травматичний досвід, особливо якщо в минулому вони пережили серйозний емоційний біль у стосунках». Співчуття до всіх, хто хоча б раз у житті пережив ґостинг, цілком зрозуміле. Та можливо, ми вже перейшли від обережності до відвертого цинізму.

Невіддільна частина стосунків — це готовність проявляти ініціативу, дозволяти собі бути вразливою і, так, ризикувати тим, що тобі можуть завдати болю. Здається, що психологічна підготовка до можливих страждань допоможе захиститися, але насправді вона може завдати більше шкоди, ніж очікувалося. Лам пояснює, що в таких ситуаціях може спрацьовувати підтверджувальне упередження — тобто несвідома схильність шукати інформацію, яка відповідає вже сформованим переконанням або очікуванням, і водночас ігнорувати все, що їм суперечить.

@mariona.roma

«Якщо ми починаємо знайомитися з кимось, заздалегідь очікуючи, що нічого не вийде, то можемо частіше помічати саме ті ознаки, які підтверджують це переконання, — каже вона. — Наприклад, якщо людина довше, ніж зазвичай, відповідає на повідомлення, ми можемо автоматично вирішити, що вона втрачає до нас інтерес. Адже ще до початку листування переконали себе, що все саме так і закінчиться».

Крім того, якщо постійно повторювати собі, що будь-яке побачення, найімовірніше, стане останнім, це впливатиме на поведінку під час зустрічей. А відповідно — і на реакцію іншої людини. Якщо прийти на наступне побачення, уже очікуючи на відмову, можна несвідомо менше розповідати про себе або намагатися здаватися байдужішою, ніж є насправді. Може здаватися, що це спосіб захистити себе, але партнер бачить замкнуту, відсторонену людину, яка, здається, не надто зацікавлена в ньому. Хіба це не може відбити бажання зустрітися ще раз? «Певною мірою це може перетворитися на самоздійснюване пророцтво: страх відмови впливає на нашу поведінку, а вона, своєю чергою, може сприяти саме тому результату, якого ми боялися», — пояснює Лам.

Це не означає, що під час знайомств не варто бути обережною. Навпаки. «Обережність у знайомствах, особливо на ранніх етапах, може бути здоровою формою самозахисту, — каже психотерапевтка. — Зрештою, ти ще тільки знайомишся з людиною та з’ясовуєш, чи можеш їй довіряти й чи почуваєшся поруч із нею достатньо безпечно, щоб відкриватися». Це може означати свідоме рішення не поспішати, а також встановлення власних кордонів у фізичній та емоційній близькості. Такий підхід цілком доречний, якщо хочеться будувати стосунки усвідомлено: він дає змогу розвивати зв’язок у комфортному темпі, не форсуючи подій.

Проте постійна недовіра до людини, з якою хочеться побудувати близькість, навряд чи піде на користь і тобі, і потенційним стосункам. І знайти тут баланс непросто. «На мою думку, є різниця між усвідомленням того, що знайомства завжди пов’язані з невизначеністю, і переконанням, що після кожного побачення тебе обов’язково заґостять», — зазначає Лам.

@jourdansloanechildress

І знаєш що? Незалежно від того, чи послабиш ти захист, чи зведеш навколо себе ще п’ятдесят мурів, тебе все одно можуть заґостити. Неможливо контролювати вчинки іншої людини. Але чи означає це, що потрібно постійно готуватися до найгіршого й так проживати своє романтичне життя? Навряд чи. Піклуватися про власну безпеку — це одне, але постійне очікування розчарування навряд чи можна назвати приємним досвідом. Хіба побачення не мають бути хоча б трохи веселими? «Цілком зрозуміло, що ми хочемо захистити себе, особливо якщо раніше нас уже кривдили. Але важливо помічати момент, коли захисні механізми починають заважати нам зближуватися з іншими людьми», — каже Лам.

Ґостинг — це справді відстій. Але не кожна людина зникне без пояснень. Можливо, настав час спробувати іншу тактику: давати людям шанс і не поспішати з найгіршими висновками. Адже, найімовірніше, тобі самій хотілося б, щоб інші ставилися до тебе так само.

За матеріалами cosmopolitan.com