Якщо зникла пристрасть у стосунках: психологиня радить, коли варто їх рятувати, а коли — тікати

Пристрасть мегаважлива всередині пари. Але якби все було так прямолінійно, у світі не існувало б довготривалих стосунків

Ми всі пам’ятаємо цей солодкий початок стосунків, коли все, чого насправді хочеться, — це ще одну хвилинку поніжитися поряд з коханою людиною. Коли кожен доторк сповнений розрядів, а кожен секс перевертає внутрішній світ. А потім приходить вона — рутина. І ти вже не розумієш, чи нормально хотіти почитати книжку наодинці замість сексу, чи варто бити на сполох. Допомагає розібратися запрошена експертка, психологиня-сексологиня Юлія Бокла.

Чому спочатку все так легко (і гаряче)?

На початку стосунків у тілі вирує цілий коктейль із гормонів: дофамін та епінефрин викликають тих самих метеликів у животі та мурах по шкірі, окситоцин працює над утворенням емоційного зв’язку, а тестостерон і естроген роблять з тебе ту саму людину, яка на роботі думає тільки про секс. До того ж більшість із того, що ви робите, ви робите вперше, а отже, все здається захопливим та цікавим. І це я вже мовчу про звичну ідеалізацію на початку стосунків, коли ми схильні закривати очі навіть на очевидні проблеми. Тому так, спочатку ледь не кожні стосунки наповнені пристрастю. Але це почуття потроху поступається місцем комфорту і його вірній подружці — нудьзі.

Кінець пристрасті = кінець стосункам?

Ти, напевно, чула не одну історію про те, як без пристрасті стосунки пари починали руйнуватися. У них ніби забирали основний елемент, без якого все не клеїлося. І такі стосунки доволі поширені. Так трапляється, коли люди сходяться виключно завдяки цьому пристрасному складнику, закриваючи очі на те, що поза сексом у них доволі мало точок дотику і бажання їх шукати. Чи варто завершувати такі стосунки, коли зникає пристрасть? Скоріше за все, вони закінчаться самі, оскільки їм буквально не буде на чому ґрунтуватися.

@hannaschonberg

Але щоб це звучало дещо конкретніше, ось ознаки того, що стосунки без пристрасті варто відпустити:

• Тобі все одно. Ти не дуже уважно слухаєш партнера/ку, всі слова чи дії якого/ї здаються банальними. Якщо ці стосунки закінчаться, ти навряд чи довго сумуватимеш.
• Ваші стосунки більше нагадують співмешкання. Розмови зводяться до логістичних питань або обговорення новин чи пліток, вони рідкісні й нещирі.
• Близькість стає примусовою. Ти відчуваєш, що в ліжко тебе веде не бажання, а скоріше уявлення, що певна періодичність сексу в парі є необхідною.
• Тобі краще наодинці, ніж з партнером/кою. Нам усім треба час від часу бути наодинці, і це нормально. Але коли без партнера/ки хочеться побути постійно, варто задуматися.
• Ти не кидаєш стосунки через звичку або страх невизначеності. Якщо тебе у стосунках тримають не почуття і не відчуття, тоді навіщо це все?

Є речі важливіші за пристрасть

@hannaschonberg

Пристрасть — важлива складова частина стосунків. Але якби все було так прямолінійно, у світі не існувало б довготривалих стосунків (або ми б досі жили з традицією шлюбів за домовленістю). Адже навіть якщо пристрасть поступово згасає, у стосунках усе одно може бути присутня романтика, взаємна зацікавленість чи просто відчуття, що все і всі на своїх місцях.

Тому деякі пари вирішують плисти за течією та прийняти той факт, що їхні стосунки — це радше про партнерство, ніж про пристрасть. Але є й інші: вони не миряться з дурницями про те, що любов живе три роки, і постійно віднаходять нові способи поглиблювати близькість та інтимність між собою. Хай який шлях ви оберете, переконайтеся в тому, що в таких стосунках вам буде дійсно добре. А решта — нюанси, з якими можна працювати.