Чому еротика в костюмованих драмах настільки популярна — і дуже гаряча
Це була довга спекотна подорож для нашого героя — більшу її частину він провів, страждаючи через жінку, яку кохає. Коли він мчить крізь ліс і ось-ось прибуде до свого маєтку, то вирішує освіжитися у прохолодному озері. Біля води він скидає важке вбрання, задушливу шийну хустку і важкі чоботи — і легкий, мов пір’їна, пірнає у воду. Коли він виринає — лише у мокрій сорочці та бриджах… вона вже там. Жінка, яку він бажає найбільше. Його пронизує струм, серце пришвидшується — і наше теж. Бо ми, як і він, хочемо, щоб вони нарешті були разом.
Є небагато телесцен, настільки культових, як ця: Колін Ферт у ролі містера Дарсі в екранізації «Гордості й упередження», якій нещодавно віддали шану «Бріджертони» через героя Ентоні Бріджертона у виконанні Джонатана Бейлі. І є небагато сцен, які настільки збуджують — особливо жінок. «Немає нічого сексуальнішого за білу сорочку», — каже 30-річна Коко, яка вважає, що саме похмурий містер Дарсі розпалив її любов до костюмованих драм. «І я кажу це як людина, яка передивляється другий сезон “Бріджертонів” уже вчетверте».
Незалежно від того, чи є твоїми улюбленими сцени із чоловіками в мокрих сорочках епохи Регентства, зараз ідеальний час бути фанаткою костюмованих драм — особливо якщо тобі подобається, коли там є трохи (або багато) сексу. За останні роки історичні екранізації та серіали стали значно відвертішими: від гарячої сцени в кареті в «Бріджертонах» до пікантних моментів у «Коханці леді Чаттерлей», романтичних сцен у мінісеріалі «Мері та Джордж» і сповненого пристрасті «Буремного перевалу».
Не секрет, що саме жінки особливо активно «підсідають» на цей еротизований ренесанс костюмованих драм: дослідження 2023 року показало, що 42% жінок дивляться цей жанр проти лише 20% чоловіків. І це стосується не лише фільмів і серіалів. Як розповіли Cosmopolitan у феміністичній порностудії Four Chambers, дані показують: їхній історично стилізований контент дивляться переважно жінки.
Але що саме в еротиці костюмованих драм так збуджує? Різке розшнуровування туго затягнутого корсета? Украдений погляд через переповнену залу? Біль від забороненого кохання? І чому це все дедалі більше резонує з молодшою аудиторією в нашому сучасному сексуальному контексті? Ми знаємо, що такі серіали можуть заспокоювати в часи постійного стресу й навіть позитивно впливати на ментальне здоров’я та соціальні зв’язки — але що додає цей новий рівень еротичності? І чого ми насправді шукаємо, коли вмикаємо їх?
Жіноче задоволення — в центрі сюжету
Костюмовані драми — одне з небагатьох місць, де жіноче бажання і задоволення дійсно ставлять у центр. Зазвичай вони орієнтовані саме на жінок, особливо якщо в сюжеті є романтична лінія.
Тоді як більшість екранних зображень гетеросексуальної близькості йдуть за одним і тим самим сценарієм — поцілунки, проникнення, миттєвий оргазм, жіноче задоволення рідко стає фокусом, не кажучи вже про реалістичність (нагадуємо: нам потрібні час і прелюдія). Останніми роками ситуація почала змінюватися (ймовірно, частково завдяки появі координаторів інтимних сцен): кунілінгус з’являється на екрані дедалі частіше — зокрема, в костюмованих драмах, як-от «Марія — королева Шотландії», «Чужоземка» та «Бріджертони», і в блокбастерах на кшталт «Не хвилюйся, серденько», «Солтберн» і «Марті Супрім. Геній комбінацій».
Утім, річ не лише в конкретних сексуальних практиках: костюмовані драми часто вибудовують сам наратив довкола жіночого бажання — і дають йому простір навіть у сценах без сексу.
Тонкі еротичні моменти — чи то погляд через усю кімнату, чи дотик кінчиками пальців — стають значно інтенсивнішими й важливішими в контексті історичного сетингу, який асоціюється із сексуальною репресією та приховуванням, особливо для жінок. Це постійні хвилі напруги й розрядки, які не зводяться лише до пенетративного сексу, а враховують безліч інших форм задоволення, що можуть бути частиною бажання.
Це розмиває саме місце, де ми «знаходимо» секс — він не лише в окремих сексуальних сценах, він усюди. У розкішних костюмах і декораціях, у цих дрібних рухах, які стають надзвичайно еротичними.
Це особливо відгукується жінкам, чиє бажання часто формується контекстом, емоційним значенням і передчуттям, а не лише самим сексуальним контентом, зазначає психотерапевтка Джордан Діксон. «Часто саме напруга навколо бажання, а не його миттєве задоволення підсилює еротичну інтенсивність», — каже вона, додаючи, що не існує єдиного універсального сценарію жіночої сексуальної реакції.
Втеча від реальності
Для Коко головна привабливість костюмованих драм — це томління, поступове наростання напруги, інтенсивний зоровий контакт і передчуття. Але не менш важливі й ті самі білі сорочки — і втеча від реальності, яку дають ці костюми та сам історичний сетинг. «Це кайф — зануритися у щось, що повністю відрізняється від твого повсякденного життя, — каже вона. — Мовлення там набагато витонченіше за будь-які повідомлення в застосунках для знайомств, які ми отримуємо сьогодні. Галантність! Залицяння! Бриджі! Це грає на фантазії про бажання того, що тобі недоступне».
Опитування 2023 року показало, що 39% глядачів костюмованих драм віком від 18 до 34 років кажуть: цей жанр вплинув на їхні очікування від романтики. А за даними Tinder, наданими ексклюзивно для Cosmopolitan, 71% самотніх британців 18–25 років хочуть кохання такої ж інтенсивності, як у фільмах чи книгах.
І водночас ці розкішні світи, де все, включно з манерами людей, виглядає бездоганно і де галантність усе ще має значення, є повною протилежністю буденності сучасних знайомств і стосунків. До того ж суворі соціальні правила та романтичні структури тих часів уже не існують. І хоча в реальному житті це, безумовно, плюс, разом із цим зникла частина тієї самої «забороненої» сексуальної напруги.
Коко каже: «Оскільки тоді все було чітко визначено — хто з ким може зустрічатися, коли можна спати разом і що це означає, це додає драйву. У порівнянні із сьогоднішнім днем, де панує значно більша свобода (що, звісно, краще для реального життя)».
У час, коли ми постійно стикаємося із сексуалізованими образами, живемо в культурі гіперсексуальності та звикли до миттєвого задоволення, втеча у світ, де панують заборони й таємниці — особливо для жінок — допомагає заново відчути свіжість сексу. Речі, які сьогодні здаються буденними, раптом стають зухвалими й захопливими.
Табу тут, звісно, відіграє ключову роль — як і в багатьох сексуальних уподобаннях. У костюмованих драмах еротична напруга часто вибудовується навколо класових відмінностей, стриманості й забороненого кохання. Саме тому засновниця феміністичної порностудії Four Chambers Векс Ешлі вважає, що навіть відверта костюмована еротика залишається привабливою, хоча показує те, на що кіно й серіали лише натякають.
«Сила сексу часто саме в порушенні правил, — каже вона. — У можливості вийти за межі своєї “пристойної” соціальної ролі й зануритися в тілесність, інстинкти, хаос; дозволити собі досвід, який часто виходить за межі прийнятного. Історичний контекст ідеально підходить для цього, адже соціальні норми минулого — про пристойність і мораль — виглядають як гіперболізована версія тиску, який ми відчуваємо сьогодні. І порушення цих правил заради бажання відчувається особливо яскраво й табуйовано».
Плюс, як і Коко, Ешлі вважає, що костюми теж роблять свою справу: «Це збуджує на чисто естетичному рівні, але й сам факт, скільки зусиль потрібно, щоб дістатися до тіла крізь усі ці шари одягу й корсетів, означає одне — ти маєш бути по-справжньому первісно збудженою». І не забувай про сексуальну напругу від відкладеного задоволення, майже ASMR-ефект тканин і корсетів і, звісно, елемент «зв’язування» у сукнях зі шнурівкою, кісточками та кринолінами.
Відчуття ностальгії
Окрім ефекту втечі від реальності, костюмовані драми можуть викликати глибоке відчуття анемої — ностальгії за часом, у якому ми навіть ніколи не жили, і саме це змушує нас повертатися до них знову і знову. «Мені здається, багато хто з нас уже втомився від того, як мейнстримна порнографія сформувала сучасну інтимність, — каже 22-річна Шайра, яка описує сцену в машині з “Титаніка” як таку, де для неї є «все» з точки зору збудження (“романтика, небезпека, класова напруга, адреналін, розрядка, бунт”). — Секс іноді починає здаватися безособовим або чимось, що ти маєш “відпрацювати”. Костюмовані драми пропонують протилежну фантазію: повільність, хвилювання і відчуття, що тебе по-справжньому бажають. У культурі дейтингу, побудованій на швидкості й доступності, стриманість знову стала по-справжньому еротичною».
У цьому світі — зі всіма його екранами, самооптимізацією, нескінченним вибором і втомою від рішень — майже не залишається місця для повільності чи передчуття бажання. І поки змін на горизонті не видно, ми змушені дивитися назад, ідеалізуючи минуле. Як каже Ешлі, ми уявляємо його «більш тілесним і чуттєвим та менш доступним — а отже, більш наповненим пристрасним бажанням».
Звісно, ми чудово розуміємо: це минуле — не те, за чим варто насправді сумувати. Так, у моменті забороненої пристрасті, можливо, й було сексуально піднімати важку спідницю, але разом із цим існували й усі соціальні проблеми того часу, коли жінки були повністю підпорядковані й майже не мали прав. Насправді ж, як припускає Ешлі, коли ми захоплюємося сексом у костюмованих драмах чи еротичному контенті, ми прагнемо «звільнитися від тиранії цього нескінченного вибору й повернутися до тілесності — до бажання, а не володіння».
Хоча, будемо відвертими, чоловіки в мокрих сорочках теж відіграють свою роль.
За матеріалами Cosmopolitan UK
