Хто такі асексуали і чому життя без сексу — це теж нормально?

Ти вже пройшла десятки курсів для підвищення лібідо, мала досвід близькості з різними партнерами й партнерками, фантазувала та перепробувала цілий арсенал іграшок, але секс досі залишається для тебе у категорії «треба», а не «хочу»? Можливо, річ не в тому, що щось знищує твоє бажання, а у твоїй асексуальності. Як зрозуміти, що це справді про тебе, що це означає — і чому це теж варіант норми, розповідає запрошена експертка, психологиня-сексологиня Юлія Бокла.

Раніше я вже писала про асексуальні періоди — як про тимчасові епізоди в житті, коли нам не до сексу. Але якщо такий «період» триває, по суті, все життя і ти можеш згадати лише кілька моментів, коли справді щиро хотіла сексу, — можливо, мова йде саме про асексуальність.

Хто такі асексуали?

Асексуальність — це сексуальна орієнтація, при якій людина не відчуває статевого потягу до інших. Хочу підкреслити, що це не розлад, не патологія і не хвороба, тому немає сенсу шукати її причини в гормональних дисбалансах чи травматичних досвідах. Асексуальна людина є такою сама по собі, і асексуальність не потребує «виправлення».

Ще один важливий момент: асексуальність — це спектр. Це означає, що асексуали можуть узагалі не прагнути сексуального контакту або ж іноді хотіти сексу, займатися ним за власною згодою, але без особливої потреби. Будь-який варіант є нормальним, якщо він комфортний для людини, що ідентифікує себе як асексуальну, і не містить примусу чи тиску.

Як зрозуміти, що я асексуальна?

Перший і головний критерій асексуальності — це майже повна відсутність сексуального збудження. «Майже» — тому що асексуальні люди можуть мати рідкісні епізоди сексуального потягу. Усталеної норми тут немає: умовно це може бути раз на рік чи раз на кілька років. При цьому відсутність сексуального бажання зазвичай не залежить від партнера чи партнерки, обставин, способу життя чи рівня стресу.

Насправді асексуальність буває доволі складно відрізнити від зниженого лібідо, результату травматичного досвіду чи сексуальної дисфункції — тому іноді не зайвим буде звернутися до спеціаліста за консультацією. Однак є сигнали, на які все ж варто звернути увагу одразу:

• тобі комфортно без сексу, і його відсутність не знижує якість твого життя;
• секс здається дивним, непотрібним або навіть чужим;
• ти можеш переживати романтичні почуття, прагнути обіймів чи поцілунків, але не сексу;
• твоє ставлення до сексу залишається незмінним протягом усього життя.

Чи можна щось змінити?

Асексуальність — це не патологія, тож її не потрібно «виправляти». Водночас у сексологічній практиці ми орієнтуємося насамперед на внутрішні відчуття людини. Тому важливо зрозуміти: чи не є асексуальність для тебе джерелом дискомфорту? Можливо, тобі хочеться краще відрефлексувати своє ставлення до сексуальності та близькості — і з цим теж можна працювати.

Хай там як, не варто забувати, що секс — лише один з багатьох способів взаємодії з коханою людиною. І якщо тобі комфортно у стосунках без сексу — це теж варіант норми.