Хто представить Україну на «Оскарі-2027»: 5 фільмів-претендентів

Український Оскарівський Комітет днями повідомив, які 5 стрічок нині змагаються за право представляти український кінематограф на 99-й премії «Оскар». Серед поданих заявок члени Української кіноакадемії розглядатимуть такі фільми: «Вічник», режисера Івана Ніколайчука; «Кіллхаус», режисера Любомира Левицького; «Останній Прометей Донбасу», режисера Антона Штуки; «Простий солдат», режисерів Артема Рижикова та Хуана Каміло Круса; «The Last Message», режисерів Андрія Волошина та Олексія Лєбєдєва. 15 грудня 2026 року буде оголошено шортлист категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм», до якого може увійти й одна із цих картин. 

«Комітет розглядає отримані заявки на відповідність вимогам Американської академії кінематографічних мистецтв і наук та на засіданні визначить фільм, який представлятиме Україну», — коментує Український оскарівський комітет на своїй Facebook-сторінці.

Додамо, що церемонія вручення 99-ї премії «Оскар» відбудеться 14 березня 2027 року в театрі Dolby Theatre в Голлівуді.

То що відомо про українські фільми, які претендують на звання «Найкращий міжнародний повнометражний фільм»?

«Вічник»

Історична драма Івана Ніколайчука — екранізація бестселера Мирослава Дочинця «Вічник: Сповідь на перевалі духу». У центрі сюжету — історія життя 104-річного карпатського мольфара Андрія Воронa, який пройшов через складні історичні події, втрати та особисті трагедії, але зумів зберегти в собі любов до життя, добро та внутрішнє світло. Стрічка розповідає про його шлях до мудрості та пошук відповідей на одвічні питання про сенс людського існування.

«Кіллхаус»

Екшн Любомира Левицького заснований на реальній історії рятувальної операції під час повномасштабної війни. У центрі подій — спроба евакуювати поранену цивільну подружню пару з окупованої території після того, як їхній автомобіль потрапляє під обстріл. Ситуація ускладнюється, коли з’ясовується, що 14-річна донька пари опинилася в заручниках у російських військових.

До операції долучаються українські військові з 3-ї окремої штурмової бригади, СБУ та ГУР, а також американська журналістка, яка випадково опиняється поруч і стає свідком порятунку. Стрічка поєднує художню історію з реальними епізодами війни, а до її створення долучилися справжні військовослужбовці та ветерани Сил оборони України.

«Останній Прометей Донбасу»

Документальний фільм Антона Штуки розповідає про працівників Курахівської теплоелектростанції на Донеччині, яка розташовувалася приблизно за 10 кілометрів від лінії фронту. Попри постійні російські обстріли та смертельну небезпеку, енергетики продовжували працювати, підтримуючи електропостачання регіону. Коли станція остаточно зазнає руйнувань, працівникам доводиться евакуювати людей, техніку та фактично саме життя станції. Режисер спостерігав за роботою енергетиків понад два роки, перетворивши історію Курахівської ТЕС на розповідь про стійкість людей, які навіть під час війни продовжують самовіддано виконувати свою роботу.

«Простий солдат»

Документальний фільм Артема Рижикова та Хуана Каміло Круса — це дуже особиста історія самого Рижикова. До початку повномасштабного вторгнення він працював кінооператором, а 24 лютого 2022 року його життя змінилося: Артем приєднався до Сил територіальної оборони та вирушив на фронт. Отримавши позивний «Кенон», він не розлучається з камерою і продовжує фіксувати події навколо себе.

Протягом трьох із половиною років Артем документує власну трансформацію з митця й спостерігача на військового. Камера стає для нього способом осмислювати те, що відбувається довкола: від буднів у бліндажах та фронтових розмов до втрат, страху й пошуку сенсу боротьби. Водночас удома на нього чекає дружина Іра, а сам герой намагається зберегти свою ідентичність митця посеред війни.

«The Last Message»

Документальна стрічка Андрія Волошина та Олексія Лєбєдєва розповідає особисту історію американсько-української співачки Келсі Кімберлін. Після загибелі її 21-річного двоюрідного брата Андрія Рачка, який загинув, захищаючи Україну під час повномасштабної війни, Келсі вирушає до України, щоб знайти відповіді на запитання про його смерть. Під час подорожі вона відвідує місце поховання Андрія, спілкується з українськими військовими, командирами та цивільними й вирушає до прифронтових територій, де на власні очі бачить наслідки російської агресії. Особиста історія втрати поступово перетворюється на ширшу розповідь про український спротив, стійкість і прагнення до справедливості.