Від Вишиваного до Франка: як сучасні бренди відтворили легендарні вишиванки історичних постатей

З 2006 року День вишиванки пройшов шлях від локальної студентської ініціативи в Чернівцях до події, яку сьогодні відзначають далеко за межами України. Геометричні орнаменти гуцульської та подільської вишивки, як і традиційні квіткові мотиви Наддніпрянщини та Слобожанщини, можна побачити всюди — від модних подіумів до залів засідань канадського парламенту. Це символічне свято щороку відзначають у третій четвер травня, і у 2026 році воно припало на 21 травня.

Вишиванка давно перестала бути лише красивим елементом гардероба чи даниною традиції. Сьогодні вона залишається одним із найвпізнаваніших символів української культури та способом розповідати світові про нашу історію, самобутність і силу. У час, коли ворог намагається знищити українську ідентичність, а російська пропаганда роками просуває міф про «один народ», вишита сорочка набуває особливого значення.

Саме тому вишиванка для багатьох залишається особливим зв’язком з Україною — незалежно від того, де вони живуть чи перебувають сьогодні. І цей вибір ніколи не визначався лише походженням або паспортом — він завжди був питанням особистої позиції та внутрішньої приналежності.

В історії Україні є чимало людей, для яких вишиванка була не просто частиною гардероба, а відображенням переконань, цінностей і зв’язку з батьківщиною. Сьогодні завдяки роботі українських брендів ми можемо побачити сучасні інтерпретації сорочок Василя Вишиваного, Лізи Скоропадської та Івана Франка — постатей, які по-різному, але однаково щиро творили українську історію.

Василь Вишиваний — австрійський ерцгерцог із династії Габсбурґів, полковник легіону Українських січових стрільців та армії УНР, який обрав українську ідентичність серцем. Його сорочку з архівних фото перетворили на символ сучасної дипломатії та допомоги війську у Koza Dereza Manufacture.

Ліза Скоропадська — донька останнього гетьмана України, скульпторка та громадська діячка, яка пронесла шляхетний аристократизм та любов до українських традицій крізь десятиліття еміграції, а її сорочку із живописного портрета реконструював бренд Etnodim.

Іван Франко — видатний український письменник, політичний діяч та законодавець моди, який одним з перших поєднав вишиванку з європейським костюмом, а його улюблену сорочку, подаровану Христиною Алчевською, повернув із музейних фондів у наш повсякденний гардероб бренд SVARGA.

Розгортаємо ці три історії, де минуле переплітається з сучасним стилем.

Василь Вишиваний: ерцгерцог із династії Габсбурґів у вишиванці під військовим мундиром

Вишиваний взагалі не мав українського коріння, але став одним із найпалкіших прихильників та популярізаторів нашої культури. Вільгельм фон Габсбурґ-Лотаринзький — австрійський ерцгерцог, представник імператорської династії, який закохався в Україну, обрав її своєю Батьківщиною, воював за її незалежність як полковник УНР і загинув у застінках Лук’янівської в’язниці у Києві від рук радянських чекістів. Василь Вишиваний отримав своє ім'я від українських побратимів саме за те, що під військовим мундиром незмінно носив вишиту сорочку.

«Приклад Вільгельма фон Габсбурга неймовірно надихає. Уявіть: представник імператорської родини, блискучий військовий та політик настільки закохується в Україну, що робить її своєю долею. Він не просто вивчив українську мову, він спонукав своїх воїнів пишатися власним корінням, носити національні кольори та співати українських пісень.

Він допомагав їм відчути гідність бути українцями. Це саме те, що ми маємо відчути сьогодні — віру у власну силу через пізнання таких неймовірних особистостей», — зазначає Олександра Саєнко, ініціаторка та продюсерка мультидисциплинарного проєкту «Вишиваний. Король України».

У 2025 році, до 130-річчя від дня народження ерцгерцога, народилася спонтанна, але знакова ініціатива — відтворити ту саму легендарну сорочку з архівної світлини. Як заступниця голови правління Асоціації українських організацій в Австрії  Олександра Саєнко організувала візит нашої делегації до міністерки закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер, щоби розказати про Всесвітній день вишиванки. Крім розповіді про цю традицію, в подарунок принесли відтворену вишиванку та історію про Короля України.

Загалом було створено всього 6 ексклюзивних, кольорових сорочок, виготовлених на замовлення Олександри Саєнко українсько-австрійським брендом Rina Podolski.

Їхніми власниками стали люди, які є великими друзями України або мають безпосередній стосунок до популяризації постаті ерцгерцога: глава Дому Карл фон Габсбурґ (який став амбасадором проєкту «Вишиваний. Король України» в Австрії), міністерка Беате Майнль-Райзінгер, колишній посол Австрії в Україні Арад Бенкьо, євродепутат Гельмут Брандштеттер та Сергій Жадан — автор лібрето опери «Вишиваний. Король України.


Карл фон Габсбурґ, глава Дому Габсбурґ-Лотаринзьких та Олександра Саєнко, продюсерка проєкту «Вишиваний. Король України»


Сергій Жадан

Сьогодні ці вишиванки стали живою зброєю культурної дипломатії. Олександра Саєнко розповідає, що поважні особи не просто зберігають дарунки, а активно інтегрують їх у свій гардероб, викликаючи чималий резонанс:

«Для австрійської міністерки закордонних справ наша вишиванка стала першою українською сорочкою. У День Незалежності України, зустрічаючись із нашою делегацією на Форумі Альпбах, пані Райзінгер позувала для фото саме в ній, за що навіть отримала порцію хейту від представників українофобської Партії свободи Австрії (яка є партнером "Єдіной Росії"). Того ж дня колишній посол Арад Бенкьо з’явився у вишиванці Вишиваного на українській службі у головному кафедральному соборі Австрії — Штефансдомі. У цій сорочці бачили й Сергія Жадана, а Карл фон Габсбурґ згадував її у своїй "Промові про майбутнє Європи"».

Якщо шість перших автентичних кольорових копій сорочки створювалися як дипломатичні подарунки кутюрного рівня, то завдяки колаборації з українським брендом Koza Dereza історія ерцгерцога вийшла на вулиці українських і світових міст.

Щоб зробити сорочку доступною для широкого загалу, бренд зберіг оригінальний орнамент незмінним, але переосмислив колірну гаму, виконавши її у стриманих сіро-чорних тонах, та використав високоточну машинну техніку вишивки на преміальних натуральних тканинах. Сьогодні бренд пропонує цю модель у жіночому, чоловічому та парному варіантах.

Для Koza Dereza цей проєкт — глибока просвітницька місія, адже тривалий час постать Вільгельма Габсбурґа стиралася з нашої пам'яті радянським режимом.

«На превеликий жаль, постать Василя Вишиваного невідома широкому загалу. Ми майже не бачимо вулиць на його честь чи пам’ятників. Хоча для українців це чудовий символ вибору країни серцем, служіння ідеалам свободи. Для нас принципово робити речі із глибоким сенсом, тому ми завжди додаємо історичне підґрунтя та оспівування інколи несправедливо забутих героїв України», — розповідає Вікторія Колодій, засновниця Koza Dereza Manufacture.

Окрім просвітництва, бренд заклав у колекцію потужну благодійну складову, бо вже 12 років Koza Dereza системно допомагає війську. Тому й з кожної проданої сорочки Вишиваного 1000 гривень передаються на розвиток Хартія-хабу 2-го корпусу НГУ «Хартія» — мережі просвітницьких просторів у Києві, Львові, Івано-Франківську, Полтаві, Дніпрі та Харкові.

Одягаючи сучасну версію сорочки Вишиваного сьогодні, ми не лише демонструємо бездоганний смак та вшанування нашої історії, а й підтримуємо тих, завдяки кому можемо жити у вільній Україні. Історія цього видатного чоловіка вкотре нагадує: любов до України визначається не походженням, а вибором серця.

Єлісавета Скоропадська: вірна вишиванці і в гетьманському палаці, і в еміграції

Єлисавета Скоропадська — донька останнього гетьмана України Павла Скоропадського, скульпторка, благодійниця та видатна діячка українського закордоння. Хоча більшу частину свого життя вона провела за межами України, але її історія доводить, що справжній зв’язок із Батьківщиною не здатні розірвати ні чужина, ні десятиліття еміграції. Звісно, що й вишивана сорочка посідала особливе місце в гардеробі Лізи.

Завдяки живописному портрету Скоропадської, де вона позує в автентичному українському строї, та кропіткій роботі майстринь з Etnodim — тепер кожна сучасна жінка може приміряти на себе образ гетьманівни.

Сам портрет раніше вважався зниклим, поки до Музею гетьманства не звернулася Катерина Шаль із німецького містечка Оберстдорф. Жінка повідомила, що втрачена картина вже 40 років висить у їхньому родинному будинку. Наразі сім’я Шаллі й надалі продовжує берегти історичну пам’ятку, поки в Україні триває повномасштабна війна. А вишита сорочка з історичного портрета стала частиною колекції київського Музею Гетьманства.

В основі сукні лежить автентична полтавська сорочка. Головна особливість полтавської вишивки — це легендарна техніка лиштва (білим по білому, або з використанням ніжних кремових, лляних відтінків), яка вважається вершиною художньої майстерності. Etnodim філігранно реконструював цей орнамент: стримана, але водночас складна геометрія шиття, делікатні штапівка та вирізування, яке робить сукню наче мереживною. Ця сорочка захоплює не яскравими барвами, а високим стилем, аристократизмом та стриманою гідністю.

Полтавщина — це батьківщина гетьманського роду Скоропадських, тому вибір саме цього регіонального стилю для Лізи був глибоко особистим, це був її зв'язок із рідною землею та корінням. А носіння вишиванки в еміграції було не просто ностальгією. Це був її спосіб заявляти світові про те, що Україна жива, а її еліта — шляхетна, освічена та самобутня. Ліза Скоропадська присвятила життя допомозі українським біженцям та розвитку українських інституцій у Європі, захищала наш культурний простір у найважчі часи бездержавності.

Відтворена сукня Лізи Скоропадської — чудова нагода нагадати собі та усім навколо, що  українське традиційне вбрання має тонку й глибоку інтелектуальну естетику.

Іван Франко: людина, яка першою поєднала вишиванку з класичним костюмом

Видатний український письменник, учений і політичний діяч Іван Франко зробив те, що сьогодні здається нам абсолютно природним. Він став першим відомим представником української інтелектуальної еліти, який інтегрував народну вишиванку у повсякденний міський гардероб. І це в ті часи, коли мода вимагала суворого дотримання європейського дрес-коду, Франко сміливо одягав вишиту сорочку під класичний піджак чи костюм-трійку.

Для нього це було значно більше, ніж питання стилю. Так Франко демонстрував, що українська культура може органічно існувати в сучасному європейському контексті без втрати власної ідентичності.

Одну з його найулюбленіших вишиванок письменникові подарувала відома педагогиня та організаторка народної освіти Христина Алчевська. Орнамент на сорочці виконаний у вже знайомій нам традиційній полтавській техніці «білим по білому». Саме цю сорочку сьогодні переосмислив український бренд SVARGA, повернувши її з музейної історії до сучасного гардероба.

Майстрині бренду відвідали Дім Франка, занурилися у фонди музею у Львові та дослідили збережену репліку вишиванки (оскільки оригінал, на жаль, не зберігся, а сам музейний варіант на час війни перебуває у сховищі). Команда створила точну копію для експозиції Дому Франка, а для власної колекції підготувала стильну сучасну інтерпретацію цієї вишиванки під символічною назвою «Сузір’я». До чоловічої сорочки дизайнери також створили парну жіночу сукню з аналогічним орнаментом.

«У свою роботу ми вкладали не лише точність відтворення, нам було цікаво передати фактуру, імідж, настрій, колорит. Адже Іван Франко був новатором свого часу, тож і наша вишиванка мала бути живою, актуальною», — розповідає Наталія Грабар, керівниця відділу дизайну бренду SVARGA.

На створення першої сорочки пішов майже місяць роботи. Команда консультувалася з франкознавцями, добирала тканини та нитки, а також шукала спосіб відтворити старовинну техніку мережування «солов’їні вічка», яку складно адаптувати до сучасного обладнання. Не менш важливо було передати характерний відтінок домотканого полотна початку ХХ століття. Для колекції «Сузір’я» історичну вишивку адаптували до сучасних лекал, тоді як музейну копію прагнули максимально наблизити до оригіналу.

Також спробували передати особливий відтінок домотканого полотна початку XX століття, яке колись вибілювали на сонці, річках чи за допомогою вугілля. Для колекції «Сузір'я» вишивку адаптували під сучасні лекала, щоб силует виглядав органічно в актуальному контексті. Для музею ж намагались зробити максимально наближену до оригіналу.

Проєкт «Франкова вишиванка» став для бренду одним із кроків у роботі з українською культурною спадщиною. SVARGA продовжує занурюватися в архіви, повертаючи українцям образи їхніх легендарних митців. Так, у колаборації з агенцією Nerd по архівних фото було відтворено легендарну вишиванку Назарія Яремчука (оригінальний дизайн якої належав Василю Зінкевичу та Аллі Дутківській) спеціально до прем’єри фільму «Яремчук: Незрівнянний світ краси». Крім того, спільно з Національним театром імені Марії Заньковецької бренд реконструював за світлинами сорочку ще одного генія української музики — Володимира Івасюка.

«Ми стараємось працювати так, щоб кожен українець та українка мали можливість отримати вишиванку свого регіону, обрати свою, рідну. Адже багато хто зараз лише на шляху до усвідомлення власного походження та ідентичності – тож вишиванка може стати прямим дотиком до спадку, який нашим предкам не завжди вдавалося передати, зокрема через радянські репресії та утиски», — підсумувала у SVARGA.

Одягніть свою вишиванку сьогодні 

Три абсолютно різні долі, але одна спільна деталь — вишита сорочка. Василь Вишиваний, який обрав Україну серцем; Ліза Скоропадська, яка підтримувала українську культуру далеко від дому; Іван Франко, який одним із перших поєднав вишиванку з міським гардеробом. Для кожного з них вона була значно більшою, ніж просто одяг — способом розповісти про свої цінності та приналежність.

Сьогодні, у Всесвітній день вишиванки, ця історія звучить особливо актуально. Одягати вишиту сорочку сьогодні — це не про ностальгію за минулим. Це про наше тут і зараз.

Купуючи сорочки з історією від сучасних українських брендів, підтримуючи благодійні ініціативи чи просто вдягаючи власну вишиванку, ми допомагаємо цим історіям жити далі. Одягніть свою вишиванку сьогодні — і нехай вона говорить за вас! 

Текст: Тетяна Леонова