Не просто хвилювання: 7 ознак, які можуть вказувати на тривожний розлад

За останні кілька років ми стали набагато відкритішими у розмовах про ментальне здоров’я. Людям стало комфортніше говорити про свої емоції й отримувати підтримку, коли вона справді потрібна. Та водночас деякі терміни почали вживати надто часто або в невідповідному контексті — і вони поступово втратили своє початкове значення. Наприклад, любов до чистоти не дорівнює обсесивно-компульсивному розладу, який може бути виснажливим і серйозним станом. Подібне сталося й зі словом «тривога». Сьогодні його вживають настільки широко, що воно може означати будь-що — від хвилювання перед побаченням до справжнього тривожного розладу. Через це багато хто не розуміє, чи мають вони проблеми з психічним здоров’ям, чи просто переживають нормальну людську реакцію на певну ситуацію. Або ж чи вони просто з тих людей, які схильні всім перейматися.

Тож що насправді означає тривога, коли ми говоримо про неї як про психічний розлад? І як відрізнити здорове хвилювання від патологічної тривожності, яка вже потребує уваги лікаря або психотерапевта? Про це розповів лікар-психіатр Мохамед Абдельган.

Що таке тривога насправді?

Почнімо з того, що тривога сама по собі не завжди є чимось негативним. За словами доктора Абдельгані, у певних випадках вона навіть може бути корисною. У спрощеному вигляді тривога — це природна реакція тіла на загрозу, яка запускає так званий режим «бий або тікай».

«Тривога — це природна людська реакція на сприйняту небезпеку, і в деяких ситуаціях вона допомагає нам залишатися у безпеці — триматися подалі від людей чи обставин, які можуть нашкодити», — пояснює експерт.

Він додає, що кожна людина в житті відчувала тривогу — наприклад, перед важливим іспитом або у небезпечній ситуації. У таких випадках помірний рівень стресу може навіть допомогти: «Якщо людина занадто розслаблена, коли потрібно діяти швидко, її продуктивність буде нижчою, ніж у тієї, хто має оптимальний рівень тривоги, який спонукає до дії». Інакше кажучи, тривога може бути корисною — вона допомагає мобілізувати сили, коли це потрібно.

Однак симптоми тривожного розладу проявляються навіть тоді, коли реальної небезпеки немає. Людина може постійно відчувати страх або напруження, які супроводжуються:

• фізичними симптомами — прискореним серцебиттям, пітливістю, сухістю в роті, болем у тілі;
• психологічними проявами — безсонням, постійним потоком думок або, навпаки, «порожньою головою», проблемами з концентрацією;
• поведінковими реакціями — уникненням певних ситуацій чи місць, нав’язливою перевіркою, чи замкнені двері тощо.

У деяких людей тривога може бути генералізованою — тобто постійною й без чіткої причини. В інших — зосередженою на певній темі, наприклад, страх захворіти (так званий тривожний розлад здоров’я або гіпохондрія). Також існує фобічна тривога — наприклад, агорафобія (страх опинитися в ситуації, де не можна отримати допомогу), або соціальна тривога, коли людині складно взаємодіяти з іншими.

Крім того, тривожні розлади часто супроводжуються панічними атаками або депресивними епізодами, які ще більше виснажують і ускладнюють повсякденне життя.

Коли варто звернутися по допомогу при тривозі

Визначити, чи ти маєш справу з тривожним розладом, чи просто переживаєш природні емоції, може бути складно. Адже коли тіло постійно сигналізує про небезпеку, важко зрозуміти, що є реальною загрозою, а що — лише реакцією на стрес. І ще важче — визнати момент, коли тривога виходить за межі норми й потребує професійної допомоги.

Експерти радять звертати увагу на тривалість і частоту симптомів, а також на те, як саме вони впливають на твоє життя. За словами доктора Абдельгані, тривога стає проблемою тоді, коли рівень стресу настільки високий і тривалий, що він починає погіршувати твою продуктивність, концентрацію або здатність виконувати щоденні справи. У такому разі варто звернутися до спеціаліста, щоб зрозуміти причини тривоги й підібрати відповідне лікування.

Таке лікування може включати психотерапію, медикаменти або зміни способу життя — наприклад, зменшення вживання алкоголю, регулярні фізичні навантаження, покращення сну. Втім, перш ніж «стрибати в офіційне лікування», лікар радить почати з базових речей, які допомагають зменшити рівень стресу. Це щоденні прогулянки чи спорт, медитація, збалансоване харчування, якісний сон, регулярний відпочинок і час із близькими. Такі звички можуть стати захисним бар’єром від розвитку тривожного розладу.

Доктор Абдельгані також підкреслює: важливо оцінювати інтенсивність і частоту своїх симптомів. «Якщо людина відчуває тривогу щодня протягом двох тижнів — їй варто звернутися до фахівця», — пояснює він. Ще одна важлива деталь — причини тривоги. Якщо тобі постійно тривожно без очевидних підстав, це може свідчити про генералізований тривожний розлад (GAD). У такому разі варто записатися до свого сімейного лікаря або психотерапевта, щоб обговорити подальші кроки. Якщо ти хвилюєшся перед візитом до лікаря, спробуй заздалегідь записати, які симптоми відчуваєш і як довго вони тривають — це допоможе чіткіше описати ситуацію під час консультації.

Чекліст симптомів тривожного розладу

7 ознак того, що ти, ймовірно, маєш справу з тривожним розладом і тобі варто звернутися по підтримку:

• тривога заважає повсякденному життю, роботі або стосункам;
• відчуття тривоги триває довго — наприклад, більше кількох днів поспіль;
• ти не можеш знайти причину свого хвилювання або нав’язливо фокусуєшся на проблемі так, що не можеш від неї відволіктися;
• тривога порушує сон або апетит;
• рівень страху або напруги здається надмірним, не відповідає ситуації;
• ти починаєш уникати певних місць, людей чи ситуацій;
• фізичні симптоми — прискорене серцебиття, головний біль, напруга в тілі, пітливість долонь — стали частими проявами.

Пам’ятай: звертатися по допомогу — це не слабкість, а сила. Якщо ти відчуваєш, що тривога починає керувати твоїм життям, — це не привід соромитися чи звинувачувати себе. Турбота про психічне здоров’я — така ж важлива, як і про фізичне. Звернення до психотерапевта не означає, що з тобою «щось не так» — це означає, що ти береш відповідальність за свій добробут. Професійна допомога може стати першим кроком до полегшення, ясності й спокою, який ти заслуговуєш. А поки — дозволь собі відпочити, сповільнитись, подихати. Ти не мусиш справлятися з усім самостійно.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Якщо ти помічаєш у себе ці симптоми, звернися до психотерапевта чи лікаря, щоб отримати професійну допомогу.

За матеріалами Cosmopolitan UK.