MAYOROVA: «Я не хочу звикати до успіху. Бо стелі немає» — Generation Next

Незабаром у Києві стартує ATLAS Festival. Із цієї нагоди Cosmopolitan Ukraine разом з фестивалем запустив спецпроєкт Generation Next — серію діджитал-обкладинок та інтерв’ю з артистами, які вже сьогодні формують сучасну українську музику і зовсім скоро вийдуть на його сцену.

Нова героїня Generation Next — MAYOROVA. Її творчість поєднує музику, яскраву візуальну естетику та постійне бажання експериментувати — від звучання до сценічних образів. Ми поговорили зі співачкою про нове покоління українських артистів, творчі амбіції, власний стиль і про те, чому вона не хоче звикати до успіху.

За останні кілька років українська музика дуже змінилася, і ти — одна з артисток, які формують її нове покоління. Як ти сама відчуваєш ці зміни? Чим, на твою думку, ваше покоління музикантів відрізняється від попереднього?

Не хочу говорити за всіх, але часто помічаю, що ми більш самостійні, додаємо креативності. Мені постійно хочеться всіх вразити та зробити щось овер. Також багато з нас — селфмейд-артисти. Бо в більшості є своє бачення, і важко впускати когось у свій творчий простір. Це і плюс, і мінус. Також особисто я люблю працювати та пробувати різні жанри, а не йти однією протоптаною доріжкою і робити те, що точно спрацює.

Складається враження, що ваше покоління артистів менше боїться бути собою, експериментувати й не відповідати чужим очікуванням. Звідки, як тобі здається, у вас ця сміливість?

Напевно, всі стали більш «надивленими». Відкрилося більше можливостей кимось надихнутися, інтерпретувати це під себе. Ну а з приводу «бути собою» не згодна, бо у багатьох усе одно є свій образ, який ти вдягаєш перед виходом на сцену. Тому в цьому може бути сміливість, бо ти ніби дозволяєш собі бути іншою. Це як актор, який входить у роль.

Але це не про дволикість чи брехню перед аудиторією, а про те, що ти можеш собі більше дозволити у сценічному образі.

Зараз ти переживаєш дуже стрімкий етап кар’єри. Чи буває, що ти зупиняєшся й думаєш: «Я справді зараз живу тим життям, про яке колись мріяла»?

Я не стараюся зупинятися, тому мені важко розгорнуто відповісти на це питання. Єдине, що можу сказати: мені завжди замало. Я поки не відчуваю, що це те, чого я хочу. Бо мої цілі набагато вищі. Але паралельно, звісно, в мене є вдячність і до своєї роботи, і до людей, які мене люблять та підтримують.

Твоя музика, візуальні образи й навіть Instagram ніби говорять однією мовою. Наскільки для тебе важливо створювати цілісний світ навколо своєї творчості? Чи буває, що образ народжується раніше за саму пісню?

Мені достатньо декількох речень для візуалізації якоїсь відеороботи. Зазвичай у мене вже є ідея, картинка, історія того, що мені хочеться реалізувати. Коли я гарно себе ментально почуваю і мене ніщо не тривожить, ідей мільярд. Ніби в голові величезні стелажі з блокнотами, де можна знайти цікаві ідеї.

Я намагаюся все пакувати в один образ, але не завжди це виходить. Бо я люблю багато творчих речей, які можуть не вписуватися в образ MAYOROVA на сцені. Але в цьому, напевно, є свій шарм.

Якби тобі потрібно було описати своє покоління українських артистів трьома словами, якими б вони були?

Цілеспрямовані, яскраві, самоцензуровані! (Усміхається.)

Незабаром ти вийдеш на сцену ATLAS Festival разом з багатьма артистами, які теж представляють нове покоління української музики. Чим для тебе особливий цей момент? Чи відчуваєш, що зараз формується нова сторінка української сцени?

Мені подобається бути серед артистів, про яких зараз починають говорити. Думаю, українська сцена входить у дуже сильний період, де вже недостатньо просто випустити хорошу пісню. Потрібно мати власний стиль, бачення і характер. Я прийшла не просто зайняти місце.

Я хочу, щоб після мого виступу люди запам’ятали моє ім’я.

Якби через десять років хтось знімав документальний фільм про покоління українських артистів, до якого належиш і ти, що б ти найбільше хотіла почути в ньому про вас?

Що ми зробили українську музику цікавою не тільки для України. І якщо говорити конкретно про мене, то хочу почути: «Вона завжди знала, куди йде, навіть коли було важко повірити, що хтось зможе туди дійти». (Усміхається.)

Коли через десять років ти озирнешся на себе сьогоднішню, що, сподіваєшся, не зміниться, попри будь-який успіх?

Сподіваюся, не зникне здорова амбітність. Я не хочу звикати до успіху. Хочу, щоб кожен новий проєкт був сильніший за попередній. Я не мрію залишитися «перспективною артисткою». Тому точно не зміняться цікавість та жага до більшого. Бо стелі немає.

_________________________________________________

Фото: @ph.yeezzzy11
Стиль: @stylebysmi
Зачіска: @lutsiukkk
Мейкап: @kseyonce
PR: @nolimits.pa