Чому не хочеться сексу: 17 факторів, що можуть впливати на жіноче бажання
У свої 24 роки Лейла* переживає своєрідне сексуальне затишшя. Річ не в тому, що у неї немає можливостей для сексу — радше їй просто не хочеться ним займатися. «Моє нинішнє лібідо вимагає надто багато зусиль, — розповідає вона. — Це схоже на запрошення на тематичну вечірку, коли в тебе немає відповідного вбрання. Теоретично ти можеш піти, але підготовка, необхідність налаштуватися на потрібний настрій і потім активно брати участь у всьому цьому потребують більше сил, ніж у мене є бажання туди йти».
Так було не завжди. Лейла помітила різке зниження сексуального потягу приблизно рік тому, коли почала працювати письменницею та дослідницею на фрилансі. Відтоді її робота практично не зупиняється. «Робота постійно вимагає всієї моєї уваги та енергії, — пояснює вона. — Дедлайни, особисті проєкти та ідеї для нових проєктів настільки виснажують мене до кінця дня, що мені дуже складно бути присутньою в моменті або фізично залученою, навіть якщо людина мені дуже подобається. Я можу лежати поруч із кимось у ліжку і при цьому не відчувати абсолютно нічого. Щойно я розумію, що наближається дедлайн, моє лібідо просто вимикається».
Згідно із секс-опитуванням Cosmopolitan UK за 2024 рік, 19% респонденток незадоволені своїм сексуальним життям, 55% хотіли б займатися сексом частіше, а 27% зізналися, що їм просто бракує енергії для сексу. У деяких випадках винною виявляється сучасна культура знайомств, яка для багатьох жінок — особливо гетеросексуальних — робить романтичні стосунки менш привабливими. Саме цим частково пояснюють популярність добровільного утримання та тренду на так звану тверезість від стосунків (boy sobriety). Але часто проблема значно прозаїчніша: сексуальне бажання просто губиться серед повсякденних турбот.

@josephine_joseph
Молоді люди сьогодні почуваються більш самотніми, виснаженими та тривожними, ніж будь-коли раніше. Стабільну роботу знайти складніше, а баланс між кар’єрою та особистим життям часто здається недосяжною розкішшю навіть після працевлаштування. Вартість життя, оренди житла та навіть звичайного дозвілля стрімко зросла за останні роки. А соціальні мережі, у яких ми проводимо години щодня, переповнені поляризованими думками, дезінформацією та сумнівними порадами про стосунки. Не дивно, що лише 43% молодих людей віком від 18 до 24 років ведуть активне сексуальне життя — сучасна реальність складно асоціюється з романтикою чи пристрастю.
І все ж, коли ти, як Лейла, самотня і тобі трохи за двадцять — у той період життя, коли романтична сфера, здається, повинна бути яскравішою, ніж будь-коли, — особливо боляче й бентежно раптом не відчувати майже нічого. «Для багатьох жінок, з якими я працювала і які стикалися зі зниженням лібідо, найпоширенішими почуттями стають переконання, що з ними щось не так, почуття провини через те, як це впливає на партнера, а потім страх, що партнер може їх залишити, — пояснює сексологиня та коучиня зі стосунків Люсі Роветт. — Це може змушувати почуватися самотніми та ізольованими».
17 факторів, які можуть знижувати жіноче лібідо
За словами психологині Джо Кокер, найчастіше на сексуальний потяг жінок впливають такі чинники:
1. Конфлікти та відсутність емоційного зв’язку
Невирішені суперечки, брак близькості та слабка комунікація з партнером є одними з найпоширеніших причин зниження сексуального бажання.
2. Тривалі стосунки
Після завершення «медового місяця» природне сексуальне збудження, яке супроводжувало початок роману, часто стає менш інтенсивним.
3. Нерівномірний розподіл домашніх обов’язків
Коли одна людина бере на себе більшість побутових справ або турбот про дітей, це може суттєво впливати на лібідо.
4. Проблеми із сексуальним здоров’ям у жінки чи її партнера
Еректильна дисфункція, сухість піхви, інфекції сечовивідних шляхів чи інші труднощі можуть викликати напруження та уникнення близькості.
5. Щоденний стрес
Саме його експертки називають одним з головних «вбивць» лібідо.
6. Втома та виснаження
Особливо якщо йдеться про догляд за маленькими дітьми, ведення господарства або турботу про літніх батьків.
7. Відсутність приватності
Недостатність особистого простору вдома часто негативно впливає на спонтанність і близькість.
8. Медикаменти
Деякі антидепресанти, препарати для контролю артеріального тиску, антигістамінні засоби та гормональна контрацепція можуть впливати на сексуальне бажання.
9. Менопауза та гормональні зміни
Зниження рівня естрогену під час перименопаузи та менопаузи може спричиняти сухість піхви та дискомфорт під час сексу.
10. Вагітність та грудне вигодовування
Гормональні зміни в цей період можуть суттєво впливати на бажання.
11. Болісний секс
Ендометріоз, запальні захворювання органів малого таза або інфекції можуть призводити до болю та, як наслідок, уникнення сексу.
12. Алкоголь і психоактивні речовини
Невелика кількість алкоголю іноді може посилювати бажання, однак регулярне надмірне вживання має протилежний ефект.
13. Рівень фізичної активності
Як надмірні фізичні навантаження, так і їхня повна відсутність можуть негативно впливати на лібідо.
14. Ставлення до власного тіла
Незадоволення зовнішністю або невпевненість через зміни ваги часто впливають на бажання бути фізично близькою з партнером.
15. Культурні та релігійні установки
Суворе виховання або переконання, які представляють секс як щось негативне чи заборонене, можуть впливати на сексуальність і в дорослому віці.
16. Психологічні травми
Досвід фізичного, емоційного або сексуального насильства може мати довготривалий вплив на сексуальне життя.
17. Невідповідний партнер або сексуальна орієнтація
Іноді проблема полягає не в самому лібідо, а в тому, що людина перебуває не в тих стосунках або ще не до кінця розуміє власну сексуальність чи романтичні потреби.

@isabelandbartosz
Утім, як наголошує сексологиня та коучиня зі стосунків Люсі Роветт, дуже важливо пам’ятати: коливання лібідо протягом життя — абсолютно нормальне явище. «Багато жінок сприймають сексуальний потяг як щось, що просто приходить і минає, на що вони практично не можуть вплинути, — щось на кшталт погоди, — пояснює вона. — Насправді ж ми маємо значно більше впливу на своє лібідо, ніж думаємо. Мені подобається порівнювати його з канаркою в шахті — індикатором нашого загального здоров’я, психологічного благополуччя та задоволеності стосунками. Якщо сексуальний потяг різко знижується, це сигнал про те, що якась сфера життя потребує більше підтримки, а не доказ того, що з тобою щось не так».
Однак сказати собі це значно простіше, ніж справді повірити. 32-річна Вероніка* під час одного з таких періодів навіть почала думати, що або втратила потяг до свого партнера, або у неї починається перименопауза. «Я зрозуміла, що моє лібідо впало, коли почала здригатися й уникати партнера щоразу, коли він ініціював щось сексуальне, — розповідає вона. — Я уникала розмов про це і просто змирилася з думкою, що тепер так буде завжди».
Лібідо часто виявляється індикатором того, що відбувається в житті. Коли Вероніка чесно проаналізувала свою ситуацію, причина виявилася доволі очевидною: останній рік вона працювала понаднормово, паралельно жила посеред нескінченного ремонту, а її партнер у цей час залишився без роботи. Коли ремонт нарешті завершився і в будинку знову з’явилися повноцінна кухня та ванна кімната, сексуальне бажання почало поступово повертатися. «Я перейшла від майже повної відсутності лібідо протягом року до еротичних снів і сексу з партнером два-три рази на тиждень, — каже вона. — Я знову почуваюся живою людиною. І дуже рада, що проблема була не в тому, що я більше його не хотіла. Наші стосунки знову стали веселими, легкими й захопливими».
Схожі історії розповідали й інші жінки. Для 22-річної Шайри головними ворогами сексуального бажання стають стрес, надмірні роздуми та безлад удома. «Якщо навколо розкиданий одяг, а в голові хаос, мені точно не до ролі фатальної спокусниці, — сміється вона. — Ніщо так не вбиває настрій, як візуальний безлад». Водночас, за її словами, коли життя перебуває у балансі, все змінюється: «Коли я почуваюся спокійною та емоційно пов’язаною з людиною поруч, я стаю більш ніжною, впевненою у собі та відкритою до близькості».

@keziacook
За словами Джо Кокер, повсякденний стрес є одним з найпотужніших факторів зниження лібідо. Особливо це стосується гетеросексуальних пар, де значна частина домашніх обов’язків і догляду за дітьми все ще непропорційно часто лягає саме на жінок. «Нерівномірний розподіл домашньої праці у стосунках може суттєво впливати на жіноче сексуальне бажання, — пояснює Кокер. — У традиційній моделі гетеросексуальних стосунків саме жінка часто виконує більшість цих завдань. Турбота про маленьких дітей, ведення господарства чи догляд за літніми батьками можуть призводити до хронічної втоми, після якої на секс просто не залишається сил».
Не дивно, що в такій ситуації сексуальний потяг може зникнути. Відчуття, ніби ти несеш на собі весь побут і всю відповідальність, складно назвати афродизіаком. 23-річна Вів*, хлопець якої практично не бере участі в домашніх справах, ще у 2024 році дуже влучно сформулювала це: «Моє тіло просто перестає реагувати на нього сексуально, тому що поруч із ним я почуваюся не партнеркою, а його матір’ю».
Звісно, іноді причина зниження лібідо не така очевидна, як стрес, конфлікти чи втома. І коли неможливо одразу зрозуміти, що саме відбувається, дуже легко почати звинувачувати себе. Саме так почувалася 28-річна Джессі Ґретенер, у якої, за її словами, сексуальне бажання «просто зникло в одну мить». Особливо складною ситуацію робило те, що в цей час вона навчалася на секс-коучиню. «Я почувалася розгубленою не лише особисто, а й професійно, ніби я шахрайка, — згадує вона. — Було дивно вивчати, яким чудовим може бути секс, і водночас зовсім не хотіти ним займатися. Мені здавалося, що зі мною щось не так».
Насправді ж причин було одразу кілька. «Я одночасно мала проблеми з гормональним здоров’ям, переживала вигорання та змінювала професію, — пояснює Джессі. — У мене просто не залишалося ні фізичного, ні емоційного ресурсу для сексу». Існував і ще один фактор — більш глибокий та культурний. «У ранніх двадцятих моє уявлення про “нормальне” лібідо формувалося не моїми власними відчуттями, а суспільними очікуваннями щодо сексу, задоволення та близькості, — розповідає вона. — Я помилково вважала, що високе лібідо визначається цифрами: кількістю партнерів або частотою сексу».
Тому коли її сексуальний потяг знизився і вона перестала відчувати бажання навіть до мастурбації, Джессі все одно продовжувала шукати сексуального досвіду з партнерами, тому що шість місяців без сексу здавалися їй «занадто довгим терміном». Згодом вона зрозуміла: одна з причин полягала в тому, що секс, який у неї був, просто перестав приносити задоволення. «Найважливішим було відмовитися від усіх цих “я повинна”, — говорить Джессі. — Від думок про те, який вигляд я повинна мати під час сексу, як повинна поводитися, як часто повинна ним займатися і з ким саме. Мені довелося навчитися орієнтуватися не на нав’язливі думки у своїй голові, а на те, що справді приємно моєму тілу».
Історично жіноче задоволення часто відходило на другий план порівняно із чоловічим, тому багато жінок, які будують стосунки із чоловіками, досі лише вчаться розуміти власні бажання та межі. «Нас соціалізують не лише як тих, хто має піклуватися про інших і все виправляти, а й як людей, для яких важливіше бути бажаними для чоловіків, ніж залишатися у контакті зі своїм тілом», — погоджується Люсі Роветт. Вона додає, що досвід стосунків або сексуальних контактів, у яких жінку не чули чи змушували робити те, чого вона не хотіла, із часом також може суттєво впливати на лібідо.
Для Джессі шлях до відновлення зв’язку із собою майже не був пов’язаний із сексом. «Я практикувала дихальні техніки, ходила в сауну, займалася спортом і вчилася ставитися до себе з більшою любов’ю, — розповідає вона. — Я почала досліджувати, що приносить задоволення моєму тілу, спочатку наодинці із собою, а потім і з іншими людьми». За її словами, ключовою зміною стало те, що вона перестала сприймати своє тіло як інструмент для задоволення інших і усвідомила, що воно заслуговує на те, щоб отримувати задоволення.
У деяких випадках проблема може бути пов’язана з фізичним станом або медикаментами. Антидепресанти є однією з найпоширеніших причин зниження лібідо — і не лише через безпосередні побічні ефекти препаратів. 29-річна Флер* розповідає: «До антидепресантів моє сексуальне бажання було значно сильнішим. Раніше я відчувала збудження ще до початку сексуального контакту, а зараз розумію, що психологічно воно майже не виникає і потребує фізичної стимуляції. Бувають дні, коли я взагалі нічого не хочу і навіть не можу отримати задоволення від мастурбації». Додатково на її самооцінку вплинув набір ваги, який також став побічним ефектом лікування. «Через це я часто почуваюся невпевнено у своєму тілі, а це ускладнює можливість розслабитися та залишатися в моменті, — пояснює вона. — Мені досі доводиться працювати над тим, щоб не відсторонюватися емоційно під час сексу, особливо коли мій психологічний стан погіршується».

@danielleebrownn
Як зрозуміти, що лібідо знизилося?
За словами Люсі Роветт, одним з перших сигналів стає ситуація, коли ти постійно занадто зайнята або втомлена для сексу. «Ти можеш помітити, що заповнюєш календар справами та завданнями, які здаються значно важливішими, а потім раптом усвідомлюєш, що минули тижні або навіть місяці, відколи ти взагалі думала про секс», — пояснює вона. Іншими ознаками можуть бути байдужість до будь-яких сексуальних тем, відсутність фантазій або відчуття, що секс здається надто виснажливим, непривабливим чи навіть викликає стрес.
Перший крок до пошуку причин зниження лібідо — виключити фізичні фактори, пояснює Люсі Роветт. Ідеться про зміни в прийомі ліків, гормональні коливання, пов’язані з ПМС, передменструальним дисфоричним розладом (ПМДР), перименопаузою, вагітністю чи післяпологовим періодом, а також про можливі дефіцити поживних речовин. «Потім варто чесно запитати себе: скільки у твоєму житті відпочинку, радості та часу для себе поза роботою чи батьківськими обов’язками? — говорить експертка. — Далі подумай про те, які великі стресові фактори зараз присутні у твоєму житті та чи не настав час попросити більше підтримки та проявити до себе більше турботи. Після цього подивися на свої стосунки: яка їхня якість? Як ви спілкуєтеся? Чи не почуваєтеся ви більше сусідами по квартирі, ніж коханими? Важливо пам’ятати, що найчастіше причина полягає не в чомусь одному, а в поєднанні багатьох факторів».
Коли ти починаєш розуміти, чому сексуальне бажання знизилося, найпростіше почати зі здоров’я та способу життя: переглянути медикаменти, які приймаєш, збалансувати харчування, додати більше руху та спробувати свідомо зменшити рівень стресу. А далі починається складніша частина роботи. Ідеться про відкриту комунікацію з партнером — Джо Кокер називає її найважливішим кроком, якщо проблема пов’язана зі стосунками, та й загалом однією з основ щасливого партнерства. Також може бути важливо звернутися по допомогу щодо психічного здоров’я — до спеціаліста або через інші доступні способи підтримки — і навчитися ставитися до себе м’якше. «Якщо твоє тіло не почувається в безпеці, воно не почуватиметься достатньо безпечним і для сексу», — підсумовує Роветт. Лейла ж, за її словами, зараз «у мирі зі своїм нинішнім станом». «Для когось це могло б звучати сумно, але в мене це не викликає страждання, — каже вона. — Можливо, це стало б викликом у серйозних стосунках, але я завжди чесно говорила про це людям, з якими зустрічалася». За її словами, найбільше їй допомагає планування побачень і сексуальних зустрічей приблизно за п’ять-десять днів наперед: «Це дає мені можливість завершити робочі справи, психологічно підготуватися до паузи й бути повністю присутньою в моменті».
* Імена героїнь були змінені.
За матеріалами Cosmopolitan UK





