Як наважитися перейти в нову професію та не пошкодувати про це?

Cosmo

У дитинстві ти хотіла бути балериною, потім лікаркою, потім директоркою. І нічого страшного, якщо, ставши дорослою банкіркою, ти продовжуєш мріяти про кіно або хочеш кинути маркетинг заради йоги. Якщо відчуваєш, що робота не в радість, не чекай, поки пенсія розлучить вас. Попрощайся швидше — і стрибай з головою в нову діяльність. Знаємо, як це страшно, тому зібрали історії жінок, яким вдалося змінити професію (і не раз).

Бухгалтерка → графічна дизайнерка → екотренерка

Оля Матюшенко

Як усе було

“Я вчилася на спеціальності облік і аудит, на старших курсах паралельно вивчала фінську мову та влаштувалася в корпорацію Nestlé, де нараховувала зарплати фінам. Скоро виявилося, що бухгалтерія — зовсім не моє. Найбільше в цій роботі мені сподобалось місячне відрядження на завод морозива, де я їла його цілими днями. Мені вистачило пів року, щоб зрозуміти, що я роблю зовсім не те, що хотіла би.

Я звільнилася, взяла перерву і почала шукати роботу, пов`язану з фінською мовою. Так я потрапила в IT і стала акаунт-менеджеркою, попрацювала там пів року та знайшла нове місце в службі підтримки. Робота теж була пов`язана з фінською. Фіни писали рідко, тож у мене було повно вільного часу, і я вирішила опанувати графічний дизайн. Пройшла курси, за кілька місяців освоїла основні програми та почала сама дизайнити візитки, розсилки, промоматеріали. Так мені вдалося в тій самій компанії перейти на посаду графічного дизайнера — я проявила ініціативу, а керівництву сподобалися мої роботи.

Вирішальний момент

Поки я працювала в підтримці, було відчуття, що я просто ходжу на роботу та не приношу жодної суспільної користі. Я зрозуміла: якщо так триватиме далі, після мене у світі залишиться тільки сміття.

Моє захоплення екологією теж почалося з фінської. Я вивчала мову та кілька разів їздила до Фінляндії, там дізналася про дбайливе ставлення до природи, сортування та перероблення відходів. Я зрозуміла, що немає сенсу чекати, коли все це з`явиться в Україні, вирішила розібратися у цьому питаннi сама та почати вести Instagram на тему.

Потім настав переломний момент. На роботі стали помічати, що в телефоні я проводжу набагато більше часу, ніж за виконанням завдань. Плюс я почала проявляти активність в офісі: запропонувала ввести сортування та окремо збирати пластик. Потім пішла із цією ідеєю в сусідній офіс. Але коли керівництво дізналося про це, їх обурило, що я в робочий час читаю лекції іншим компаніям. Тоді я почала розуміти, що можу перейти у сферу екології: у мене було вже досить підписників, і я подумала, що цифра 10 тисяч у Instagram допоможе мені знайти себе в екологiї. Я сказала керівництву, що йду, і почала рухатися в бік своєї мрiї.

З чистого аркуша

Мені пощастило: мене підтримував чоловік, тому я не переживала за фінансову сторону та знала, що не залишуся без їжі. Більше я переймалася тим, як організувати роботу. Коли я була найманою працівницею, я цілий день відповідала на повідомлення та отримувала за це зарплату, а тепер я просто відповідаю на повідомлення.

Я почала читати лекції з сортування в IT-компаніях, але в той час було складно організувати регулярне вивезення відходів. Компаній, які цим опікуються, було мало, і навіть у них постійно все ламалося. Я зрозуміла, що ризикую: вчу людей сортувати, а можливість вивезти вторсировину на перероблення гарантувати не можу.

Тому я почала більше розвивати свій блог і заробляти на рекламі, але незабаром зрозуміла, що це дуже важко, якщо дотримуватися всіх екопринципів. Тому зараз я поступово переходжу від формату блогерства до тренінгів. Я консультую людей і паралельно створюю навчальні онлайн-курси. Моя глобальна мета — давати людям достовірну інформацію про екологію та розвінчувати міфи. Зараз я отримую величезне задоволення від процесу та результату своєї роботи. Ще один плюс — у мене вільний графік, я сама планую свою активність, знаходжу час для прогулянок, медитацій і повноцінного життя у всіх сферах”.

Бортпровідниця → держслужбовиця → сирна експертка

Оксана Чернова

Як усе було

“Я завжди хотіла літати, напевно, тому, що мій тато був льотчиком. Коли я починала навчання, жінок-льотчиць ще не було, тому пішла вчитися на інженера. Закінчила університет з червоним дипломом, написала наукову роботу та збиралася працювати в Борисполі, в лабораторії палива. Я прийшла влаштовуватися на роботу, а начальник служби каже мені: “Я б тебе взяв із задоволенням, але у мене за дверима сидить син колишнього одногрупника”. Образа лишилася, але тоді в мене було все життя попереду, тож я вирішила, що все-таки буду літати – вивчилася на бортпровідницю.

Я почала працювати в авіакомпанії, яка возила Кабінет міністрів і Верховну Раду — це публіка зі своєрідним підходом до життя. Мені було дуже цікаво; робота навчила спілкуватися з людьми. Але були і труднощі. Я часто надовго відлітала або, навпаки, довго сиділа вдома — це велике випробування для сім`ї. До того ж постійні перельоти сильно підривають здоров`я, а я хотіла народити дитину, тому вирішила змінити роботу.

Якраз у той час був набір на держслужбу, і я вирішила піти на співбесіду. Мене не хвилювала посада — просто хотілося спробувати себе в чомусь новому. Мені здавалося, що я зможу робити щось хороше та цікаве, але виявилося, що я була в рожевих окулярах.

Я почала працювати головною консультанткою в управлінні координації державних підприємств. Перші пів року у мене був депресняк: стільки людей щось роблять, пишуть якісь укази, а нічого не змінюється на краще. Потім я зрозуміла, що люди на держслужбі просуваються тільки через знайомства, кумівство та близькі стосунки. А особистісного розвитку і зростання там немає.

Коли 2005 року змінилася влада і багатьох людей звільнили, мене збиралися залишити, але я вирішила, що не хочу цього. Списала все на те, що у мене маленька дитина, і пішла. Я пропрацювала на держслужбі 10 років, якщо врахувати декрет, і вважаю, що це був період згасання, а не розвитку, адже ця робота не відповідала моїм життєвим принципам.

Вирішальний момент

Сир з`явився у моєму житті, тому що я обожнюю готувати і в мене дуже розвинений нюх — мені до вподоби все нюхати і куштувати. А ще мені ніколи не подобалося те, що ми їли в Україні: їжа в супермаркетах здавалася такою нудною. 

Коли починала займатися сиром, я розлучилася з чоловіком і зустріла своє перше кохання. Другий чоловік і мама підтримали моє нове захоплення, і 2012 року я поїхала вчитися до Франції в Інститут Поля Бокюза на курс французької кухні, а також пройшла курс винного і сирного сомельє.

Перебування там змінило все моє подальше життя: я побачила, які продукти використовують у Франції, який у них підхід до їжі, і зрозуміла, що у нас взагалі немає цієї культури. Звичайно, зараз уже все змінилося, але тоді, після повернення додому, я два місяці не могла навіть заходити в супермаркет.

З чистого аркуша

Я стала сирною експерткою певною мірою завдяки чоловікові. Для нас робота із сиром – це сімейний бізнес: на ньому була дистрибуція, на мені — відбір сирів. Я почала їздити до Франції та Італії на кулінарні курси та вивчати сирну культуру, щоб зрозуміти, чого нам бракує. Потім поїхала в школу виробника афінажних сирів Mons і здобула акредитацію тренера.

Зараз я експертка і тренерка ProCheese Academy, розробила власну програму навчання по роботі з сиром. Я роблю це, тому що дуже хочу, щоб наші люди стали більш відкритими і сміливими, отримали доступ до якісних продуктів і мали вибір. Коли я говорю про сир і пропоную його продегустувати, я дарую людям насолоду і приємні емоції. Навколо так багато негативу, а іноді зробити людину щасливою можуть прості дрібниці – наприклад, сир”.

Проєктувальниця метро → власниця студії кераміки 

Таня Іваніцька

Як усе було

“Раніше я працювала у сфері містобудування та архітектури, розробляла проєкти метрополітену, за якими потім велися будівельні роботи. Це була велика структура з чіткою вертикаллю та кар’єрним зростанням, але я відчувала себе дрібним гвинтиком у системі. Простору для реалізації креативу було замало, і через це невдоволення постійно зростало. 

Ми з чоловіком почали разом шукати шляхи самореалізації та думати, де себе проявити. Він пішов на курси в студію кераміки, а я ходила в художню майстерню на вечірні уроки. Потім я також спробувала попрацювати з керамікою, захопилася і пішла на заняття в студію разом із чоловіком. Так ми знайшли своє хобі, яке згодом переросло у власну справу.

Вирішальний момент

Ми почали виготовляти посуд із глини, але ще не продавали наші вироби. Було складно вирішити, робити щось своє чи продовжувати ходити на роботу. А потім одного разу ми потрапили в автомобільну аварію, і саме ця iсторiя підштовхнула нас на рішучі кроки. З`явилося дуже сильне відчуття, що ми витрачаємо свій час не на те, що любимо, перебуваємо не в тому місці, де хочемо бути, і не з тими людьми, з якими хочемо спілкуватися. Тому наступного дня після аварії я пішла до керівника та сказала, що планую звільнятися.

З чистого аркуша

Я вирішила, що буду займатися творчістю та житиму з продажу виробів. Керівник вислухав мене та вчинив дуже мудро: запропонував мені скорочений графік роботи, щоби два-три дні на тиждень я могла працювати і мати стабільний дохід, а у вільний час займатися власним проєктом. У такому режимі я працювала ще сім місяців, і це дуже допомогло плавно перейти до життя за кошти від власної справи.

На початку ми не мали досвіду в бізнесі, не розуміли, як організувати робочий процес, створювати плани продажів і доходів. Надходжень не вистачало, тому в якийсь момент я вирішила повернутися до офісної роботи та пішла працювати в ландшафтну архітектуру. Менше ніж за рік я знову покинула роботу та повернулася до бізнесу — наш із чоловіком проєкт почав стрімко рости й набирати популярності. Потрібно було визначитиcя, де я хочу залишатися. Я працювала в дуже хорошій компанії з класним колективом, але вибрала власний бізнес, і вже рівно два роки ми з чоловіком працюємо лише над Quiet Form.

Ми створюємо дизайнерський посуд і декор — від сирого матеріалу до готового продукту. Для мене найважливіше в роботі зараз – це емоційна віддача. У власній справі вона настільки потужна, що жодна офісна робота із цим не зрівняється. Я пам`ятаю, коли вдруге повернулася до архітектури, в нас була чудова команда, багато місця для творчості й самореалізації, але ми були настільки відірвані від людей, для яких усе це створювали, що все це швидко втрачало сенс. Не було жодного фідбеку, ніякого емоційного наповнення. A в моїй нинішній роботі це присутнє завжди: ми отримуємо відгуки людей, їхню підтримку, і це дуже мотивує рухатися вперед. 

Ми бачимо, яке величезне задоволення наша справа приносить людям. Є відчуття, що ми дійсно змінюємо життя інших на краще”.

Вiciм кроків до нової професії

Із чого почати та як убезпечити себе від ризиків.

Уляна Ходорівська, кар’єрна консультантка

Зрозумій, що тобі цікаво. Якщо ти прагнеш змінити професію, але ще не знаєш, що хотіла би робити далі, подумай, що тобі завжди подобалося. Моя знайома була власницею манікюрного салону, а потім відкрила школу верхової їзди для дітей. Зі сторони може здаватися, що це радикальна зміна, але всередині все не так — ця людина все життя любила коней і була чемпіонкою Європи з верхової їзди. Вона не прийшла в нову професію з нуля, а просто перетворила хобі на роботу.

Проаналізуй, які робочі задачі та ситуації зараз приносять найбільше задоволення. А потім подумай, у якій професії вони трапляються найчастіше. Якщо уявити, що будь-яка професія – це 3D-пазл, то його частинки — це те, що ми хочемо, вміємо та практикуємо. Цей пазл можна розділити, а потім зібрати в різних комбінаціях у новій професії — просто в інших умовах і для вирішення інших задач.

Познайомся з новою сферою. Якщо ти вже визначилась, ким хочеш стати, перш ніж нести гроші на курси або йти здобувати другу вищу освіту, важливо детальніше ознайомитися з професією. Почитай про неї на форумах, подивися кіно чи поговори з людьми, які вже працюють у цій сфері. 

Знайди безкоштовну навчальну програму. Почни з онлайн-курсів, наприклад, на Prometheus чи Coursera. Спробуй, чи сподобається тобі. Подивися, чи навчання проходить легко і з задоволенням, чи ти примушуєш себе та переважно прокрастинуєш. Безкоштовні курси — це хороший тест, бо коли ми несемо велику суму грошей на навчання, ми нібито втрачаємо право передумати і зрозуміти, що хочемо чогось іншого.

Випробуй нову професію. Перш ніж стрибати в нову діяльність і подавати резюме, спробуй поволонтерити, знайти фріланс чи невеликий підробіток. Якщо ти хочеш у журналістику, напиши статтю та надішли її у видання; якщо хочеш стати тестувальницею, запропонуй друзям чи знайомим потестити їхній новий додаток. Робити це треба, поки ти ще працюєш на нинішній роботі, щоб підстрахувати себе.

Не кидай стару роботу. Існує стереотип, що для переходу в нову професію треба спочатку піти зі старої. Але в більшості випадків входити в нову сферу можна плавно. Це дозволить забезпечити стабільність, поки нова робота не почне приносити достатньо грошей. Для цього є проєктна зайнятість, робота парт-тайм, фріланс. Щоби перейти в нову професію, недостатньо лише теоретичних знань про те, як там все працює. Тобі доведеться багато чого навчитися, і одразу не все буде вдаватися. Якщо на це все накладається ще й тривога, що одного дня тобі не буде за що їсти або чим заплатити за квартиру, ти ризикуєш швидко зненавидіти нову професію.

Прорахуй ризики. Збери якомога більше інформації про себе: згадай, що в тебе добре виходить, а що ні, потім піди до колег і попроси фідбек про себе в такому форматі: “Як тобі зі мною працюється?” Після цього збери інформацію про ринок і ризики на ньому. Сходи на тематичну конференцію, поговори з людьми, які вже працюють у цій сфері, звернися до консультанта або коуча. Склади з цього свій список ризиків і спробуй придумати план вирішення кожної ситуації. Наприклад, якщо справдиться ризик “довго не зможу знайти роботу”, ти зможешь скористатися планом А, B або С.

Не треба визначатися раз і назавжди. Коли виникає бажання змінити професію, ми часто починаємо себе сварити: “Я винна, що неправильно вибрала професію. А якби обрала правильно, то була б зараз щаслива”. Але це не так. Навіть улюблена робота може набриднути. Це не результат хибного вибору, це результат твого розвитку. Ти вчилася, здобувала досвід, росла як особистість, а тепер приходиш до чогось нового.  
 

Текст: Юлія Беба

 

5 5 2
Фото: Shutterstock.com,
Спецпроекты
Реклама
Твоя жизнь / Карьера
Это интересно

Як твій знак зодіаку шкодить кар'єрі

Переглянь ці моменти, аби досягти успіху. 

Как составить идеальное резюме

Из каких блоков оно состоит и что в нем нужно писать.

Loading...
Твоя жизнь / Карьера
Надо прочитать

Как зарабатывать удаленно: 10 идей для работы на фрилансе

Это далеко не все способы удаленного заработка. Но ты точно поймешь, с чего можно начать.

Твоя жизнь / Карьера
Надо прочитать

Работа на дому: 5 ловушек, о которых стоит знать фрилансеру

Если в связи с карантином тебе пришлось «переквалифицироваться» во фрилансера, учти эти факторы, чтобы работа была продуктивной, а не стрессовой.

Читай Cosmopolitan в 2020

На обложке: София Ричи

Здоровый экоизм: новые правила жизни, сознательная мода и эко инфлюэнсеры

Экологично меняем работу и освежаем резюме

Вогнали в краску: прокачиваем навыки по окрашиванию волос дома

Go out: как сделать каминг-аут безопасным для себя и безболезненным для твоего окружения

Дофаминовый фастинг: не столько диета, сколько новомодный способ перезагрузки


Хочешь больше узнать про "LifeStyle"?
Твоя жизнь / Карьера
Надо прочитать

6 правил эффективной работы из дома во время карантина

Они помогут тебе отвлечься от домашнего хаоса и быть максимально продуктивной.    

Гороскоп
Твоя жизнь / Карьера
Это интересно

Как заработать во время карантина: несколько отличных идей

Для этого даже не нужно вставать с дивана!

Время с пользой: Cours­era и Prometheus открыли бесплатный доступ к курсам на период карантина

Воспользуйся возможностью прокачать свои скиллы и стать еще лучше — как профессионал и как личность.

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Как правильно покупать, менять и хранить валюту

Читай эту статью, чтобы напомнить себе о главных принципах дружбы с валютой.

 

© Copyrignt Cosmopolitan Ukraine, 2019. Все права защищены.